ДП «Елетроважмаш»: нелегкий вибір між банкрутством і приватизацією

Що відбувається на ДП "Елетроважмаш" - розбиралися "Коментарі".

2 березня сайт "Елетроважмаш" повідомив, що зарплати за грудень (22 мільйони гривень) та за січень (20 млн гривень), виплачені. Також розібралися і з невиплаченими раніше боргом звільненим працівникам, який склав 4 млн грн. Решту боргу на підприємстві пообіцяли виплатити не пізніше 12 березня.

На сайті Фонду державного майна (ФДМ) України, що здійснює управління "Елетроважмашем" заявлено, що кошти були "залучені менеджментом заводу за допомогою ФДМУ", а сама ситуація виникла "через мільярдні дефолтні кредити і борги колишнього керівництва, що виникли в 2018-2019 роках".

Народний депутат України Богдан Торохтій на своїй сторінці в Facebook розкрив подробиці "допомоги ФДМУ" в рішенні проблем "Електроважмашу". 40 млн грн. на виплату зарплат просто взяли в борг у Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГКХ) як "безпроцентну поворотну фінансову допомогу". Забезпечити цю "позику" ФДМУ було нескладно, адже обидва підприємства знаходяться в управлінні Фонду держмайна. До речі, справи ОГХК також далекі від ідеальних.

Взяті в борг 40 мільйонів доведеться віддати. На підприємстві впевнені, що зможуть це зробити завдяки реструктуризації заборгованостей. Це дасть 300 млн грн. і ще стільки ж від виконання контракту з "Укргідроенерго" з оновлення українських ГЕС за рахунок коштів ЄБРР.

Коли в ФДМУ кажуть про проблеми "Електроважмашу", пов'язаних з колишнім керівництвом, у Фонді в цілому праві. Починаючи з 2016 року за підприємством тягнеться шлейф скандалів і кримінальних справ. Фонду держмайна зручно акцентувати увагу саме на цей період, адже до листопада 2019 року "Електроважмаш" перебував в управлінні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Весь 2020 рік "Елетроважмаш" із завидною регулярністю потрапляв в кримінальну хроніку, а правоохоронці раз у раз відвідували підприємство.

Так, в червні 2020 року в ході розслідування кримінального провадження щодо розтрати державного майна "Елетроважмаш" відвідали співробітники Харківської місцевої прокуратури та СБУ, влаштувавши там обшук.

За версією слідства, в 2019-2020 році керівництво уклало фіктивний договір з англійською фірмою, згідно з яким вироблені на підприємстві агрегати і запчастини до тепловозів в обхід санкцій були поставлені на Брянський машзавод Російської Федерації. При цьому продукція відвантажували ще й за ціною значно нижче фактичної собівартості, що призвело до збитків для підприємства в 1,1 млн грн .

Як стало відомо пізніше, під англійською фірмою малася на увазі Industrial Fields Limited, фірма, зареєстрована в Лондоні на домініканську офшорну фірму West-East Plc з якою "Елетроважмаш" працював з 2011 року. Їх власниками і директорами зазвичай виступали громадяни РФ.

На підприємстві це звинувачення відкинули, заявивши, що договір був укладений ще в 2016 році. А правоохоронців звинуватили у відпрацюванні "замовлення", оскільки сам контракт вже раніше перевірявся двічі, але так нічим і не закінчувався. Коли ж нинішнє керівництво договору про підвищення ціни на 12% перед відвантаженням, кримінальне провадження за контрактом різко "реанімували".

"Судове рішення про виїмку документації на підставі звинувачень у продажу продукції нижче собівартості за старими контрактами нівелює зусилля керівництва за останні 6 місяців з виведення заводу з кризового стану і ставить під загрозу державний контроль над підприємством. Ми готові до всебічного сприяння роботі чесних слідчих, щоб максимально швидко довести необгрунтованість звинувачень і повернутися продовжити відновлення підприємства ", - зазначив в. о. Генерального директора ДП "Електротяжмаш" Віктор Бусько .

Трохи пізніше сам Бусько попросив усунути його із займаної посади і. о. гендиректора підприємства на термін слідства. Місце керівника тимчасово зайняв Олексій Бунеску, але в серпні Віктор Бусько повернувся на свою посаду.

У перерві між відстороненням і поверненням Віктора Бусько "Елетроважмаш" навіть припиняв роботу через відключення води через борги перед КП "Харківводоканал".

До речі, це була вже не перша зупинка підприємства. Ще в грудні 2019 року тодішній глава Харківської обласної державної адміністрації Олексій Кучер просив президента втрутитися в ситуацію, що склалася на заводі з боргами по заробітній платі та електропостачання. До речі, борги призвели до відключення електроенергії .

У вересні в Вищому антикорупційному суді України почали розгляд кримінального провадження про розкрадання на підприємстві 14 млн грн. І хоча це справа стосувалася ще 2017 року , але негативний інформаційний фон навколо підприємства наростав.

У грудні на підставі звернень працівників підприємства про заборгованість по виплаті заробітної плати на заводі пройшла позапланова перевірка фахівців ГУ Держпраці в Харківській області. У тому ж місяці Віктора Бусько Орджонікідзевський районний суд Харкова відсторонив від посади до 27 січня 2021 року.

Потім - до лютого 2021 року - настала перерва.

У лютому на сайті Харківської обласної прокуратури знову "згадали" про "Електронмаші". До Господарського суду Харківської області було подано позов, де говорилося про скасування 4 додаткових угод за контрактом між ДП та ТОВ на 82 млн грн. Підприємства збільшили ціну поставленого раніше товару на 44 млн грн.

Хоча в повідомленні не вказувалося про які підприємства йшлося, ЗМІ з'ясували , що згаданим ДП є "Елетроважмаш", а неназваним ТОВ - "Маріупольпромснаб".

Дійсно, 18 лютого Господарський суд Харківської області прийняв до розгляду позов від обласної прокуратури в інтересах ФДМУ до ДП "Елетроважмаш" і ТОВ "Маріупольпромснаб" про скасування додаткових угод №№1-4 до договору № 238-16 / 753-ВК від 25 лютого 2020 року.

Якщо придивитися до ТОВ "Маріупольпромснаб", то можна з'ясувати цікаву закономірність. Її директор Володимир Чубар як засновник або директор пов'язаний ще з двома маріупольськими фірмами, що займаються оптовою торгівлею металами . Йдеться про ТОВ "Металоінвест Україна" (директор і власник 35% фірми) і ТОВ "Метпромснаб" (директор і співвласник 50% фірми).

Всі три фірми періодично беруть участь у держтендерах. І якщо вірити даним інформаційно-аналітичної платформи YouControl, то у них в наявності одна загальна закономірність - всі фірми отримали хоча б один великий держконтракт в різні роки, який, очевидно, і представляє їх основний дохід:

- ТОВ "Метпромснаб" отримав в 2017 році контракт на 46,203 млн грн для ДП "Виробниче об'єднання Машинобудівний завод імені Макарова";

- ТОВ "Металоінвест" в 2020 році отримало на тендерах 4,584 млн грн за 13 тендерів для різних державних підприємств, в тому числі і "Електроважмаш";

- ТОВ "Маріупольпромснаб" в 2020 році виграло на тендерах 180 млн грн , а всі гроші надійшли від одного єдиного підприємства - ДП "Електроважмаш".

Але подібна закономірність не дає відповіді на питання - що або хто допомагає в общем-то маловідомим фірмам перемагати на тендерах для поставок великим державним підприємствам.

Як показують українські реалії, якщо на державному підприємстві розкриваються або хоча б заявляються великі розтрати, це зазвичай говорить або про розкрадання підприємства топ-менеджментом або про підготовку до "уводу" його в приватні руки через "тіньову приватизацію" за борги. Ще один з варіантів - "підготовка" до "білої" приватизації - погіршення його фінансової звітності для зниження майбутньої ціни на приватизацію.

У випадку з "Електроважмашем" всі варіанти видаються вельми вірогідними.

Так, завдяки зусиллям правоохоронців весь 2020 рік топ-менеджмент ДП, перш за все і. о. гендиректора Віктор Бусько, постає в ролі розкрадача держвласності. Але, судячи з усього, його кандидатура влаштовує ФДМУ.

Разом з тим один з харківських блогерів Микита Соловйов ще в грудні 2020 року затвердив, що всі справи на "Електроважмаш" є "замовними", і швидше за все їх ініціатором був колишній генеральний директор підприємства Дмитро Костюк.

Як стверджує блогер, Костюк був призначений директором заводу ще в той час, коли ДП підпорядковувалося Міністерству економічного розвитку і торгівлі та ратував за збереження даної ситуації . Він "просто доїв завод як, міг, все в заставах, включаючи контракти". А після звільнення Дмитра Костюка в грудні 2019 року, колишні контракти заводу чомусь привернули увагу правоохоронців до нового керівництва в особі Віктора Бусько.

Микита Соловйов вважає подібну ситуацію підозрілою, відзначаючи, що сяк-так завод працює, і навіть є позитивні зміни. Але коли вони з'являються - втручається прокуратура. Особливий інтерес до цього проявляє начальник Немишлянська прокуратури Андрій Олександрович Пономаренко.

Правда в той же час, як зізнається блогер, кардинальної зміни системи менеджменту все-таки немає. 25% основного виробничого персоналу від загального числа зайнятих - це ті ж управлінці підприємством. А новий менеджмент "хоча б намагається підняти завод з колін".

Що стосується приватизації, то ФДМУ вже давно прагне приватизувати "Електроважмаш" . Його передача з Міністерства економічного розвитку і торгівлі в листопаді 2019 року робилася якраз з цим прицілом.

У планах ФДМУ по приватизації на 2021 рік стоїть аукціон з продажу єдиних майнових комплексів ДП "Завод" Електроважмаш "та інших, якщо буде знято законодавчу заборону на проведення аукціонів з їх продажу.

На роль можливих кандидатів на покупку "Електроважмашу" поки представляються два кандидата.

Перший з них - багатющий українець і засновник корпорації "Систем Кепітел Менеджмент" Рінат Ахметов. Його прізвище спливла в зв'язку з тим, що обидва останніх керівника "Електроважмашу" свого часу працювали в структурах олігарха.

Дмитро Костюк працював на ДТЕК до січня 2012 року, коли перейшов на роботу в "Електроважмаш" заступником директора зі стратегії та маркетингу. А ось Віктор Бусько зайняв посаду в. о. гендиректора "Електромаш" пересівши з директорського крісла "Запоріжвогнетрив", що входить до міжнародної групи компаній "Метінвест" Ріната Ахметова. Цікаво, що вже в своєму першому інтерв'ю для харківських ЗМІ Бусько спростував намір олігарха купити завод, оскільки "це не профільний бізнес для Ріната Леонідовича".

Іншим можливим покупцем може стати інший представник великого бізнесу, харків'янин Олександр Ярославський, власник групи DCH. До того ж, він не раз виявляв публічний інтерес до "Електроважмашу".

Так, ще в жовтні 2019 року прес-служба групи заявила про зацікавленість DCH до приватизації державних підприємств "Електроважмаш" і "Об'єднана гірська хімічна компанія" в разі, якщо уповноважені органи влади візьмуть відповідне рішення .

15 липня прес-служба опублікувала відкритий лист Олександра Ярославського до президента Володимиру Зеленському та прем'єр-міністру Денису Шмигаль. У листі було зазначено, що головна проблема підприємства - непрофесійне управління. Тому заводу терміново потрібен приватний інвестор , неважливо хто, так як "до часу приватизації він може просто не дожити". І хоча бізнесмен не говорив, що готовий виступити цим інвестором, проте інтерес все-таки проявив.

Цікаво, що перебуваючи на посаді голови Харківської ОДА в 2005-2010 роках, вже в 2005 році він домігся звільнення тодішнього директора Олега Калашникова, пригрозивши подати у відставку . Потім, навіть після власного звільнення, губернатор опікувався керівника заводу Віталія Чередника. Але зараз складно уявити, що нинішньому главі МВС може бути цікаво підприємство часів його "політичної юності".

"Коментарі" поспілкувалися з експертами, які висловилися досить песимістично щодо майбутнього "Електроважмашу".

Так, на думку експерта Українського інституту політики Микити Трачука, що трапилося на підприємстві має три аспекти:

1) об'єктивний - втрата ринків збуту на території РФ після 2014 року, що призвело до погіршення економічних показників підприємства (в січні-вересні 2020 року завод отримав збиток в 361 млн грн., - ред.);

2) суб'єктивний - некомпетентність і небажання "зеленої" влади як на місцевому, так і на національному рівнях, займатися проблемами економіки в цілому і конкретних підприємств зокрема;

3) конспирологический.

"На моє особисте переконання на" Електромаш "йде свідоме знищення підприємство під його майбутню приватизацію за безцінь", - робить висновок співрозмовник "Коментарів".

Ще більш песимістичну картину малює політичний експерт Олександр Савченко.

"Електроважмаш", як і багато гігантів вітчизняної промисловості, нецікаві інвесторам через свою низьку технологічного рівня (приблизно 80-х років минулого століття). Проте їхня продукція потрібна і важлива на ринках РФ, СНД і Африки. Але після 2014 року ми від ринку СНД відмовилися, а нові для себе не відкрили. Результат передбачуваний - завод стоїть фактично на межі знищення раніше або пізніше ", - говорить про специфіку" Електромаш "експерт.

Ситуацію, за словами Савченко, можна було б виправити при активній роботі президента, уряду і спецслужб.

"Що повинна робити влада в особі президента і Кабміну? Їздити по країнам і відкривати для України нові ринки збуту, якщо треба - залучати для цього спецслужби. Замість цього ми самі себе відрізаємо від діючих ринків збуту. Влада грають з встановленням або регулюванням тарифів на енергоресурси , чим ще більше погіршують конкурентоспроможність нашої продукції, і використовує спецслужби для введення санкцій проти власних громадян і закриття ЗМІ. З такою стратегією, нічим крім знищення вітчизняної промисловості це закінчитися не може. Але влада це явно не турбує ", - резюмує експерт.

Нагадаємо, Фонд держмайна зміг знайти кошти на зарплати співробітникам "Електроважмашу" - їх зайняли у державного підприємства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія".