Що не так з проєктом нового Генерального плану Харкова

При проєктуванні міста потрібно врахувати багато нюансів

Наразі триває розробка проєкту відновлення та розвитку Харкова. Про деякі аспекти документа та новації, які передбачені оновленим Генпланом Харкова розповідав мер міста Ігор Терехов.  Портал “Коментарі. Харків” дізнався в експертів, які загрози та проблеми можуть виникнути при реалізації запропонованих змін. 

Політолог Аналітичного центру “Обсерваторія демократії” Антон Авксентьєв зазначив, що новий проєкт отримав, у цілому, схвальні відгуки як за змістовним наповненням, так і за процес його розробки. “Загальна концепція “Харків – місто фронтир” відповідає як історії Харкова, так і його фактичному сучасному статусу. Доречними виглядають акценти на ревіталізації великих промислових зон у місті, реконструкції житлового фонду, транспортному сполученні периферійних районів для розвантаження центру”, - розповів політолог.

Народний депутат України Павло Якименко переконаний, що вже зараз мають бути розставлені пріоритети відбудови та подальшого розвитку Харкова. При цьому потрібно враховувати сусідство з Росією.

Однак у проєкті є й деякі новації, які можуть призвести до певних проблем. За словами Павла Якименка, що можливі ризики та загрози реалізації проєкту полягають в ефективному використанні коштів при відбудові Харкова.Народний депутат зазначив, що потрібно вже зараз розставляти пріоритети та вирішувати, які промислові об'єкти  потрібно відновлювати чи повністю відбудовувати та чим вони будуть займатися. Потрібно подбати про робочі місця та створити відповідні умови для бізнесу. “При створенні Генплану з активним бізнесом треба бути на контакті 24\7. Питати, пропонувати, дослуховуватися”, - наголосив Павло Якименко.

Великої уваги потребує питання відновлення житла. Підхід до цього питання має бути не точковим, а комплексним із забезпеченням енергоефективності, дотриманням державно-будівельних норм. “Можливо потрібно створювати нові мікрорайони замість відновлення знищених. Проєктувати міцні й комфортні укриття і в житлових будинках, і в школах, і в лікарнях”, - наголосив нардеп.

При проєктуванні житлових районів і взагалі міста треба нарешті розв'язати транспортну проблему. Адже до повномасштабної війни проблеми заторів та вільних паркомісць були актуальні щодня.

За словами Антона Авксентьєва, ключовою проблемою є реалістичність закладеної в проєкті візії та залежність від зовнішніх контекстів. “Наприклад, 7-й розділ проєкту (“Безпековий каркас міста”) описує створення розгалуженої підземної мережі з дорогами, розважальними закладами, підприємствами тощо. “Підземне місто” має охопити велику територію під Нагірним районом Харкова. З огляду на перманентні ризики російських обстрілів ідея освоєння підземного простору виглядає креативно та доцільно, але наскільки це реалістично для міста, що за майже 20 років спромоглося відкрити лише дві нові станції метро?”, - зазначив політолог.

До того ж за словами експерта, проєкт слабко враховує нову економічну та демографічну реальність Харкова, тому деякі його акценти (на науково-освітньому чи культурно-мистецькому потенціалі) видаються досить утопічними.

“Ключове питання нової стратегії розвитку Харкова – на чому будуватиметься економіка міста і чим займатимуться мешканці, які повернуться в місто. Запропонований проєкт фактично, ігнорує це питання, а місцями виходить із якоїсь альтернативної реальності (наприклад, на 6-й сторінці – підрозділ “Підвищення щільності населення”), - зазначив політолог.

Підсумовуючи бачення розвитку міста Павло Якименко висловив впевненість, що “Харків звик бути Першим. Кращим. І так обов’язково буде! Тому що харків’яни – найпрацьовитіші, найсміливіші й найзавзятіші люди”.