Битва за МАФи. Навіщо у Терехова під час війни "душать" малий бізнес Харкова

Власників МАФів звільнили від орендної плати на три місяці, хоча підприємці фактично не могли працювати шість місяців

Харків – одне з найбільш постраждалих від повномасштабного російського вторгнення міст України. І тим дивніше спостерігати за діями міської влади на чолі з мером Ігорем Тереховим, які в і без того змученому війною місті влаштували справжній терор для малого бізнесу. Такі дії можуть стати фатальним для малого бізнесу.

З першого дня війни Харків практично щодня зазнавав російських обстрілів, що не могло не позначитися на економічній та соціальній ситуації у місті. Населення Харкова, яке до війни налічувало 1,5 млн осіб, за рахунок тих, хто виїхав, скоротилося більш ніж удвічі – до 700 тис. осіб. Наразі ситуація дещо стабілізувалася і люди почали повертатися. Сьогодні, за приблизними оцінками, у Харкові мешкає близько 1 млн осіб. Але це лише дві третини від довоєнного населення.

Через ворожі обстріли величезна кількість харків'ян втратила житло. Кратно скоротилася економічна бізнес-активність, зруйновано сотні об'єктів, закрито сотні магазинів та кафе, спостерігається масовий відтік та переїзд виробництв у більш віддалені від війни регіони. Сотні тисяч харків'ян втратили роботу та бізнес.

У цих умовах харківські підприємці як ніколи потребують підтримки та допомоги з боку міської влади. Однак мерія Харкова за більш ніж 8 місяців війни не зробила зовсім нічого, щоб підтримати своїх підприємців. При цьому перед очима команди Терехова було достатньо прикладів того, як можна було б подбати про тих, хто створює у місті робочі місця та наповнює бюджет.

Наприклад, мер Києва Віталій Кличко анонсував та ввів безпрецедентні економічні кроки на підтримку підприємців та киян. Так, ще у березні Київрада встановила символічну орендну плату в 1 гривню на весь час дії воєнного стану для всіх власників пересувних об'єктів роздрібної торгівлі, звільнила від плати за паркування на майданчиках "Київтранспарксервісу", скасувала оплату за оренду майданчиків під зовнішню рекламу, рекомендувала представникам комунальних послуг не здійснювати нарахування та стягнення неустойок та штрафів, а також не зупиняти надання послуг у разі заборгованостей для тих, хто бере участь у заходах опору, підтримання правопорядку тощо.

Крім того, у липні Київрада звільнила від орендної плати більшу частину бізнесу, який орендував комунальне майно, а тим, хто підписав договори оренди після 1 серпня, встановили орендну плату 50% від тієї, що зазначена в договорі.

Нічого подібного досі у Харкові не було прийнято. Щобільше, користуючись важкою ситуацією та плутаниною, навпаки здійснюються прямі дії, спрямовані на знищення малого бізнесу.

До початку війни у Харкові неофіційно налічувалося близько 4000 кіосків. Близько 2500 із них мали чинні договори із комунальним підприємством "Сучасне місто". Ці кіоски в сукупності з ще близько 1000 оформлених договорів на літні майданчики, кафе та інші об'єкти торгівлі та послуг, дозволяли комунальному підприємству перераховувати до бюджету міста близько 20 млн грн на рік.

У зв'язку з активними бойовими діями на території Харкова більшість підприємців, які ведуть бізнес у місті, опинилися у критичній ситуації. Сотні кіосків, літніх майданчиків, торгових точок, кафе та магазинів було повністю зруйновано, знищено весь товар, у вцілілих об'єктах місяцями не було жодної можливості торгувати. Попри це, КП "Сучасне місто" всі 8 місяців нараховувало повну орендну плату за довоєнними тарифами всім підприємцям, у тому числі тим, чиї об'єкти були зруйновані обстрілами, і тим, хто не міг працювати через бойові дії.

Зрозуміло, що більшість харківських підприємців у нинішній ситуації не спромоглися сплатити такі рахунки. Власники МАФів спробували обговорити проблему з міською владою, щоб виробити рішення, які будуть адекватні ситуації, що склалася, і влаштують і місто, і бізнес.

Проте керівництво КП "Сучасне місто" та виконком міськради не просто не спробували переглянути свою позицію, а й зажадали від усіх без винятку орендарів сплатити 100% нарахованої орендної плати за весь період бойових дій. При цьому не враховували, чи працював об'єкт і чи було його пошкоджено, чи взагалі знищено. А тим, хто цього не зробить, буде відмовлено у продовженні договорів, а їхні торгові точки будуть демонтовані.

Якщо хтось думав, що Терехов та його профільний заступник Сергій Кузьмін просто не розібралися в ситуації, а з'ясувавши реальний стан речей ухвалять адекватне рішення, то буквально кілька днів тому стало очевидно, що влада Харкова знищує бізнес цілком усвідомлено. 15 листопада ЗМІ оприлюднили одразу кілька рішень Виконкому Харківської міськради, за якими має бути знесено понад 100 МАФів у всіх районах міста.

Підприємців обурило і те, що рішення про демонтаж команда Терехова приймала таємно, без жодного обговорення. Також швидко почала зносити кіоски, які не заплатили орендну плату в повному обсязі за 8 місяців війни. Зрозуміло, що такі дії міської влади викликали серйозне обурення не лише з боку самих підприємців, а й активних представників громадськості. Тим більше, що і логіка рішень Терехова стала цілком очевидною. Під приводом наведення порядку влада просто вирішила скористатися війною і складною ситуацією добре обібрати малий бізнес, влаштувавши заодно чистку ринку, щоб на місця, що звільнилися, можна було завести "своїх" і на "своїх" умовах.

Днями відомий у Харкові блогер та волонтер Олександр Костенко прямо звинуватив Ігоря Терехова та його команду в тому, що та, скориставшись війною, влаштувала "дев'ятимісячний грабіж" бізнесу Харкова, по суті поставивши підприємців "на лічильник". "Справді війна - час можливостей. У мерії зрозуміли це з перших днів вторгнення і не переставали тягнути корову за дійний сосок. Тягнути з суто харківським цинізмом: брати гроші за розбомблене приміщення, за непрацюючий бізнес", - зазначив Костенко.

Щойно скандал набрав обертів, харківська влада різко вирішила змінити тактику. Якщо раніше все намагалися робити, не привертаючи зайвої уваги, і розраховуючи, що всім під час війни буде не до торгових точок, літніх кафе та іншого малого бізнесу, то після скандалу та широкого резонансу Терехов раптом згадав про необхідність підтримати підприємців. До порядку денного найближчої сесії Харківської міськради, запланованої на 16 листопада, вночі внесли додатковий пункт – "Про деякі питання підтримки суб'єктів господарювання Харківської міської територіальної громади під час дії воєнного стану", а саму сесію перенесли на 17 листопада.

Рішення, ухвалене в результаті сесією міськради, підприємців особливо не вразило. Міська влада заднім числом розщедрилася звільнити власників МАФів та інших тимчасових споруд від орендної плати на період з 1 березня по 31 травня 2022 року, тобто за три військові місяці з восьми. І це при тому, що Харків практично щодня обстрілювався до вересня, а бізнес, відповідно, практично не міг працювати мінімум шість місяців. До того ж повідомляється, що всього від орендної плати за цей період буде звільнено 378 суб'єктів господарювання із щонайменше 2,5 тисяч, у яких до війни були чинні договори з КП "Сучасне місто".

Така підтримка від Терехова швидше схожа на щось на кшталт подачки, до якої мера Харкова змусив скандал, що розгорявся. Особливо, якщо порівняти її з цілим комплексом заходів щодо підтримки малого бізнесу у Києві. Та й на загальний стан малого бізнесу в Харкові така "підтримка" мало вплине. Дуже вже невеликого відсотка підприємців вона торкнеться.

До того ж рішення сесії 17 листопада ніяк не стосується тих понад 100 об'єктів, щодо яких уже прийнято рішення про знесення. Їм від того, що орендну плату за три місяці скасували заднім числом, легше точно не стало.

Ну а після того, як Терехов попіариться на допомозі бізнесу, а скандал уляжеться, не можна зовсім виключати, що харківський мер знайде ще за що зачепитися, щоб завершити свій план із зачистки Харкова від малого бізнесу. Тим більше, що Ігор Терехов із бізнесом на комунальному майні Харкова і сам знайомий не з чуток. Тютюнові кіоски "Кісет", які продовжують множитись у місті, явне тому підтвердження.