Бюджетні тендери по-харківськи: переможці стають банкрутами

У чому полягає особливість харківських тендерів

Україну накрила справжня лихоманка тендерів, коли влада буквально розкидається грошима з місцевих бюджетів, часто витрачаючи їх зовсім не на те, що мало б сенс у воєнний час. Можлива відповідь на питання, чому це відбувається лежить на поверхні: на цьому легко заробити. "Коментарі" вирішили розібратися, як витрачаються кошти у найбільших містах країни. Отже, Харків.

Перше, що впадає в око – невеликі суми замовлень з місцевого бюджету на проведення робіт з трьох основних Департаментів Харківської міськради – інфраструктури, будівництва, ремонту та реконструкції дорожнього господарства та житлово-комунального господарства.

Так, серед тих, хто організовує тендери на мільярди гривень багато комунальних підприємств:

• КП "Шляхрембуд" - 5,05 млрд грн;

• Департамент інфраструктури – 4,31 млрд грн;

• Департамент будівництва, ремонту та реконструкції дорожнього господарства – 4,23 млрд грн;

• Комунальна організація "Харківський зоологічний парк" - 4,13 млрд грн;

• Департамент житлово-комунального господарства – 2,69 млрд грн.

Але є в аукціонах по-харківськи і своя “родзинка”.

Переможець тендерів у Харкові – комунальне підприємство у стані банкрутства

Якщо у Дніпрі найчастішими переможцями держтендерів ставали фірми з оточення Геннадія Корбана та братів Дубинських, то у Харкові фаворит – комунальне підприємство “Міськелектротранссервіс” – основний перевізник харків'ян.

Так, із 4,31 млрд грн, які за даними аналітичної системи Clarity Project витратив Департамент інфраструктури Харківської міськради, на частку КП “Міськелектротранссервіс” припадає 2,5 млрд грн, тобто близько 60%. А загальна сума його доходів від тендерів ще більша.

І тим більше несподіваним є той факт, що у березні 2023 року суд відкрив провадження з банкрутства КП “Міськелектротранссервіс”. Зауважимо, підприємства, яке лише на тендерах Департаменту інфраструктури заробило 2,5 млрд грн. А ще за даними Clarity Project “Міськелектротранссервіс” отримав:

• 577,5 млн грн – від КП “Салтівське трамвайне депо”;

• 455 млн грн – від КП “Жовтневе трамвайне депо”;

• 384,4 млн грн – від КП “Тролейбусне депо №2”;

• 288 млн грн – від КП “Тролейбусне депо №3”.

Усього на держзакупівлях "Міськелектротранссервіс" заробив за даними аналітичного сервісу YouControl 4,4 млрд грн.

Проте 23 березня 2023 року Господарський суд Харківської області відкрив провадження про банкрутство “Міськелектротранссервісу” через борг трохи понад 900 тисяч гривень ФОП Олегу Шевцову.

З урахуванням оборотів КП борг у 1 мільйон гривень зовсім не є для нього чимось непідйомним, проте за півроку заборгованість так і не виплачено, а судові засідання у справі про банкрутство тривають.

Цікаво, що прізвище ініціатора банкрутства "Міськелектротранссервісу" - ФОП Олега Шевцова згадується у справі про банкрутство ще одного харківського КП - "Жилкомсервіс", який управляє всім житловим фондом Харкова. Провадження щодо його банкрутства було відкрито 21 березня, тобто всього на 2 дні раніше за аналогічне рішення щодо “Міськелектротранссервісу”, через заборгованість на суму в 1,4 млн грн.

Така синхронність здається дуже підозрілою і може пояснюватися спробою фіктивно збанкрутувати підприємство. Наприклад, для того, щоб не відповідати, куди пішли 4,4 млрд грн на виграних "Міськелектротранссервісом" тендерах та 400 млн грн, виграних "Жилкомсервісом".

Треба сказати, що харківські КП часто стають переможцями тендерів мерії на сотні мільйонів гривень, наприклад Департамент житлово-комунального господарства Харківської міськради віддав наступним КП перемоги у тендерах на сотні мільйонів гривень:

• "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" – на 582,5 млн грн;

• "Харківспецбуд" – 300 млн грн;

• "Міськсвітло" - 203 млн грн;

• "Харківжитлобуд" - 176,5 млн грн;

• "Харківзеленбуд" – 145,1 млн грн;

• "Харківміськліфт" - 102 млн грн.

На 483 млн грн виграло тендерів у Департаменту інфраструктури Харківської міськради КП “Харків-сигнал”, щоправда, по одному з них – на утримання світлофорів від 26 листопада 2020 року, йдуть суди. Державна аудиторська служба визнала перемогу КП незаконною і заперечує її в суді.

800 мільйонів для заступника мера Харкова

Але не лише КП виграють тендери у Харкові. Хоча і приватні фірми-переможці, за даними ЗМІ, також пов'язані з мерією.

Так, 627,3 млн грн від Департаменту інфраструктури отримало ТОВ “Сучасні технології інфраструктури” та 220 млн грн – ПрАТ “Югспецбуд”. Втім, "Сучасні технології інфраструктури" змінила назву та стала ТОВ "Боніс-компані", але не це головне.

Ще у 2017 році Харківський антикорупційний центр виявив зв'язок обох фірм із заступником мера Харкова Євгеном Водовозовим. До речі, саме він займається питаннями інфраструктури в місті .

Так, "Південспецбуд" мав однаковий номер телефону та адресу з "Південспецбуд Інженеринг", який належить Науму Водовозову - батькові чиновника. А от ТОВ "Сучасні технології інфраструктури" раніше володів Євген Ліберман, який, нібито, давав Євгену Водовозу користуватися новим авто Toyota Land cruiser 200, що чиновник відобразив у своїй декларації за 2017 рік.

До речі, 627,3 млн грн від Департаменту інфраструктури Харківської міськради є єдиними тендерами, які виграли ТОВ “ Сучасні технології інфраструктури ”.

Чималі гроші, 136 млн грн, з міськбюджету отримало ТОВ “ Сітірейл ”, про яке Харківський антикорупційний центр пише як про компанію, в якій за сумісництвом працюють багато діючих працівників КП “Міськелектротранссервіс”. Сам банкрутом “Міськелектротранссервіс”, який перебуває нині на стадії можливого оголошення, виплатив “Сітірейлу” 49 млн грн.

Майже 8 мільярдів для ексрегіонала Харченка

Але якій компанії справді можна позаздрити, то це ПрАТ “Трест Житлобуд-1”, яка на держтендерах заробила 7,67 млрд грн, причому майже 2,9 млрд із них припали на одного замовника – “Харківський зоологічний сад”.

Зоопарк, будівництво якого вже коштувало понад 4 мільярди гривень. До речі, у суді із 29 березня перебуває на розгляді справа про визнання підприємства банкрутом. Але в цьому випадку обійшлося без участі всюдисущого ФОП Олега Шевцова – ініціатором виступило "Харківобленерго".  

Згідно з офіційними даними ПрАТ "Трест Житлобуд-1" має закритий реєстр акціонерів, але головою його правління є почесний громадянин Харкова 73-річний Олександр Харченко.

Відомо, що колишнім керівником компанії був Валерій Арутюнов, про смерть якого мер Харкова Ігор Терехов повідомив у своєму Telegram-каналі 2 жовтня 2022 року і назвав його своїм особистим другом, дружба з яким почалася ще в студентські роки і для нього це "особиста втрата" .

Словом, навряд чи можна сумніватися, що новий глава “Житлобуду-1” має хороші стосунки з мером Харкова, просто важко уявити, що особистого друга градоначальника міг би замінити ворог Ігоря Терехова або хоча б нейтральна до нього людина. Та й сам Харченко для “Житлобуду-1” не чужа людина: до смерті Валерія Арутюнова він був головою наглядової ради підприємства, а працювати в ньому почав ще 1973 року.

Сам Олександр Харченко досвідчений будівельник та багаторічний керівник “Житлобуду-1” ще до Валерія Арутюнова, щоправда, і був членом Партії регіонів під час перебування депутатства у Харківській обласній раді . Але це не заважає підприємству заробляти мільярди на державних тендерах.

Можливо, дещо псує настрій Олександру Харченку лише кримінальні провадження, в яких причетне підприємство, наприклад, незаконне заволодіння нерухомістю . Виробництво триває ще з весни 2020 року.

Дорожні королі – сім'я Кернеса, одесити, Олександр Бойко та турки

Будівництво та ремонт автошляхів завжди вважалося “золотою житловою” для виведення коштів зі скарбниці у приватні руки. І в Харкові безперечний лідер – ТОВ “Паркінг+”, який заробив на держпідрядах 2,81 млрд грн. Причому 2 млрд 20 млн грн із них заплатило КП "Шляхрембуд".

За даними ЗМІ, до смерті у 2020 році мера Геннадія Кернеса "Паркінг+" контролювався його оточенням, потім частка перейшла до пасинка градоначальника Родіона Гайсинського. Щоправда, зараз фірма контролюється 4 жителями Одеси та одеською ж фірмою “Стройнавігатор”, але її директором виступає Роман Володимирович Биков. Останній відомий у Харкові як людина близька до Геннадія Кернеса у політичних проєктах мера – член Ради Харківської обласної організації, нині забороненої ОПЗЖ та голова обласної організації партії “Довіри справам”. У свій час він навіть встиг попрацювати радником голови Сумської облдержадміністрації, але потім повернувся додому й очолив фірму, афілійовану з Кернесом.

І тут ймовірні два варіанти – або нові одеські власники йому довіряють, або ж “одесити” лише ширма для сім'ї Геннадія Кернеса, як і раніше керівного підприємства.

Останній тендер на постачання сировини для дорожнього покриття у КП “Шляхрембуд” ТОВ “Паркінг” виграв у квітні 2023 року, заробивши 341 млн грн. 458,3 млн грн у КП “Шляхрембуд” виграло ТОВ “Технобуд-дор”, що належить уродженцю Полтавської області Михайлу Раду. У фірми дуже “багате” кримінально-судове справжнє – майже 300 судових документів. Серед них підозра в участі у схемі з несплати податків у 2021 році та порушення природоохоронного законодавства у 2020-му.

Майже 375 мільйонів отримало ТОВ "Шляховик-97", зареєстроване в Одеській області та спеціалізується на торгівлі будівельними матеріалами для ремонтів та будівництва автошляхів для Департаменту будівництва, ремонту та реконструкції шляхового господарства.

Враховуючи те, що власником компанії є “дорожній король” України, одесит Олександр Бойко, чия “Автомагістраль-Південь” заробила на держпідрядах 160 млрд грн, це невеликі показники.

Водночас у ТОВ "Шляховик-97" всього 1 виграний тендер у Харкові, причому за досить низькою ціною постачання асфальтобетонної суміші, зате відразу на 374,9 млн грн.

Можливо, це пояснюється тим, що сам Олександр Бойко часто використовує “Шляховик-97” як підрядника в інших своїх великих тендерах, правда, на думку слідства, іноді це відбувається з метою нецільового використання коштів на тендерах “Автомагістралі-Південь".

Ще 529,8 млн грн на підрядах Департаменту будівництва, ремонту та реконструкції дорожнього господарства заробила турецька компанія "Блек Сі констракшн", щоправда, останній виграний нею тендер стався ще 2021 року. Але півмільярда гривень із міськбюджету Харкова все ж таки втекли до Туреччини.

Зрозуміло, це далеко не повний перелік основних переможців держтендерів у Харкові, але й наведених прикладів достатньо, щоб зрозуміти, чи міська влада твердо тримає розподіл бюджетних коштів, адже багато грошей йдуть у комунальні підприємства, які безпосередньо підпорядковуються мерії. А всі схеми просто та зручно прикривати контрольованими банкрутствами КП, які нікого не здивують.