У Харкові активісти вимагають знести пам'ятник радянському письменнику: Міська влада відмовляється

Декомунізатори вимагають знести пам'ятник радянському письменнику з трагічною долею

У Харкові активісти запропонували знести бюст письменника Миколи Островського, який розташований у бібліотеці на вулиці Чернишевській, 15. Про це повідомили в телеграм-каналі "Декомунізація. Україна".

Раніше активісти включили даний пам'ятник в список топонімічних та інших об'єктів, які повинні бути перейменовані або знищені відповідно до закону про декомунізацію. Всього в даний список увійшли 8 топонімічних та понад 60 інших об'єктів

"Міська влада відмовляється його демонтувати, проте ми можемо бачити, що він розсипається сам і дуже ймовірно, що за кілька років він може впасти. Може краще б не ганьбилися? ", - написали декомунізатори.

Нагадаємо, Микола Островський був революціонером, який в 1919 році став комсомольцем, а вже через місяць пішов на війну в рядах Червоної армії. У 1924 році Микола вступив до лав більшовиків. У віці 20 років Островський вперше відчув симптоми невиліковної тяжкої хвороби скам'яніння суглобів та хребта. Він переїхав у Сочі, де був сприятливий клімат та кращі лікувальні умови. В той самий час у Миколи зародилася ідея написати книгу. Через три роки Островський став повністю паралізований. Він намагався не випадати з суспільного життя та вів гурток комсомолу вдома. Заочно отримав вищу освіту в комвузах. Крім паралічу майбутній письменник став втрачати зір та став багато читати, щоб випередити сліпоту. Черговий удар долі трапився в 1929 році, коли Микола Олексійович втратив зір. Спочатку це повністю позбавило чоловіка волі до життя. До кінця наступного року Островський оговтався та почав втілювати свій давній задум книги в життя. Він придумав особливий трафарет, за допомогою якого міг писати сам. Родичі та друзі потім переписували його праці від руки або писали під диктування. Роман "Як гартувалась сталь" був опублікований навесні 1932 року та відразу ж став неймовірно популярний. У листопаді 1936 року Островський скликав членів правління Ради письменників на обговорення нового твору. Сам він був незадоволений роботою, але колеги її хвалили та пророкували ще більший успіх. Як виявилося пізніше, Островський мав рацію, та книга не здобула тієї ж слави, що перша. Письменник помер 22 грудня 1936 роки від хвороби, яка кожного дня ставала все сильнішою. У день похорону вийшло перше видання його нової книги.