Рятувальники Балаклії розповіли про полон під час окупації міста

Людей катували та ґвалтували.

Балаклійські рятувальники залишилися в місті, коли окупанти захопили частину території Харківщини. Надзвичайників по черзі брали в полон, били та знущалися, а також тиснули психологічно. Про це повідомляють "Коментарі. Харків" з посиланням на репортаж "Суспільного".

Усього під час окупації міста рятувальників залишилось 17. Вони виконували свою роботу, під обстрілами гасили пожежі, розбирали завали, рятували місцевих мешканців, у цей час окупанти узяли в полон неозброєних рятувальників та звинувачували їх у шпигунстві та проукраїнській позиції.

Операторка Балаклійської рятувальної частини Ольга Лузінова також побувала у катівні рашистів. Вона розповіла, що окупанти заходили в місто колонами і в їхню частину прийшли чеченці, які стали качати свої права та зі зброєю змушували працювати під їхнім "наглядом".

MIA11IB47dNtG96XF3z1QM8F6.jpg

Збройні формування РФ захопили майже усю техніку, яка була необхідна для виконання аварійно-рятувальних робіт, важливе оснащення та транспорт.

Ольга Лузінова розповіла, що рашисти змусили зняти усю українську державну символіку з форми та з пожежної частини. Після чого почали брати в полон співробітників ДСНС. ЇЇ чоловік пробув у полоні окупантів 40 діб.

12 серпня Ольгу Лузінову також забрали до райвідділку поліції, де росіяни облаштували тюрму та катівню. Ольга вже приблизно знала зі слів чоловіка, що на неї чекає, але коли вона побачила все на власні очі, то їй стало зле.

"Чоловіка били. Забирають людину, потім за неї забувають. Він сидить у камері на 4 кв. м, де 7-8 людей, і сидять, лежать у пітьмі. Їжа може бути раз-двічі на день або ні разу. Буває, що 5 л води на всю камеру. Вода тече по стінах, дихати немає чим. Як мене привезли в райвідділок минулого тижня, я побачила, в яких умовах сидів мій чоловік, мені стало погано. Я не розумію, як він витримав", — говорить Ольга.

У полоні побували майже усі балаклійські рятувальники, з людей знущалися, тиснули морально, били струмом, надягали на голови мішки, стріляли по стінам, щоб сильніше налякати. Умови, у яких тримали людей були просто жахливими.

Колега Ольги Олександр Лобода розповів:

"Камера — 3,2 на 1,5 м. Спав на підлозі. У цій камері нас постійно було 6-7 людей. Там досі пляшки з сечею стоять — в туалет виводили о 7 ранку й о 7 вечора. Потім ніхто нікого не виводив. За три тижні, а хлопці тут сиділи й 86 діб, 54, 38, хліба не давали жодного разу, чаю, компоту теж. Тільки вода з крана з сусідньої камери. У мене була лише ковдра, матрацу не було".

YAnCdvjn-hC0lukT59VHpdqYN.jpg

Про те, що відбувалося на допитах, Олександр багато говорити не захотів: "Не хочу згадувати, що тут було".

Інші рятувальники розповідали, що чули, як до відділку приводили місцевих мешканців, били, ґвалтували жінок усі по черзі, били шокерами.

Після усіх знущань 19 серпня рятувальників "депортували" в бік Харкова. Вивезли через свої блокпости й сказали "йти звідси".

Після звільнення Балаклії Ольга, Олександр та інші рятувальники повернулися у місто та продовжують працювати у своїй пожежній частині.



Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події у Харкові та області!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
Поділитися