Паспорт для старовинного особняка. Як уберегти архітектурну спадщину Харкова від руйнування

Щоб пам'ятники архітектури, подібно Харківському художньому музею, не розсипалися від часу, їм потрібен паспорт технічного стану об'єкта та своєчасна діагностика.

8 мільйонів на ремонт даху

Балкон, що обвалився посеред білого дня з будівлі Харківського художнього музею, став черговим нагадуванням про те, наскільки вразлива архітектурна та історична спадщина міста. Майже півтора року директор установи Валентина Мизгіна бореться за капітальний ремонт даху старовинної споруди. Покрівля як решето пропускає і талу воду, і дощ - прямісінько в виставкові зали. Щоб уберегти культурну спадщину, співробітникам навіть доводилося цілодобово чергувати з тазами. Минулої зими з виставкових залів доглядачки вичерпали до 70 відер.

І ось на обласній сесії, яка відбудеться 27 лютого, нарешті повинні виділити перший транш на ремонт покрівлі. Щоб відреставрувати дах художнього музею потрібно 8 мільйонів гривень. Тут все – і зміна власне покрівлі, і частковий винос її за карнизи (щоб волога не потрапляла всередину). Протягом цього року повинні нарахувати всю суму. Але ремонт балкона в неї не входить, каже Мизгіна.

"Ми (музей - прим. авт.) - пам'ятник архітектури, і щоб щось робити, потрібно пройти вогонь, воду та мідні труби. У першу чергу необхідно, щоб професійні архітектори зробили технічний висновок про стан цього балкону і дали рекомендації. А потім консиліум вирішить, чи то спиляти залишки цього балкона, то чи його відновлювати. Але щоб реставрувати балкон, потрібно буде нову арматуру ставити. І "вживляти" її в стіну, а це травматично для старої будівлі – все ж таки 1896 року споруда. Тому, що буде, я вирішити не можу – не фахівець", - пояснює Мизгіна.

Фото: Олена Горошко

"Висів папірець, який попереджав про смертельну небезпеку"

Про те, що балкон аварійний, в музеї знали давно. На нього можна було потрапити з лекторію, але двері завбачливо тримали закритими.

"Ми відкривали балкон, коли провітрювали, але виходити забороняли. І навіть висів папірець, який попереджав про смертельну небезпеку – метал (арматура) всередині балкона прогнив", - розповідає Валентина Мизгіна. Останній раз будівлю художнього музею капітально ремонтували у 2008 році. Тоді ж і тріщину, що намітилася поруч із балконом, закрили, підтягнули сіткою балкон – на цих косметичних операціях все і закінчилося.

Колись два балкона прикрашали і основну будівля художнього музею, ефектно підносячись над тротуаром по кутах. Це елементи бекетовської будови є на старовинних фотографіях. Але Мизгіна, яка працює півстоліття в музеї, не застала їх, хто і коли зрізав балкони – невідомо. А тепер і останній, кутовий на виставковій залі, звалився.

18 лютого управління культури ХОДА, як орган охорони нерухомої культурної спадщини, створило комісію, а та на місці зафіксувала руйнування і склала акт.

"Документи передадуть власнику будівлі – Харківській обласній раді, щоб в подальшому вирішити питання проведення проектних і відновлювальних робіт і виділення для цього відповідних засобів", - повідомив "Коментарям. Харків" начальник відділу охорони нерухомої культурної спадщини та музейної справи управління культури ХОДА Олександр Костін.

Фото: Ірина Андрієнко

"Балкони будуть падати"

Звичайно, балкони будуть падати, і не тільки балкони, а й верхні стовпчики, і огорожі, і балясини, де вони ще є, і всі виступаючі елементи, каже архітектор-реставратор Володимир Лопатько, для якого обвалення елемента на будівлі художнього музею не стало несподіванкою.

"Усі пам'ятники архітектури в Харкові, які більш-менш збереглися, вже переступили вік свого гарантійного стану, А тепер вони просто починають руйнуватися. Щоб уникнути несподіваних обвалів, у кожного старовинного будинку повинен бути власний технічний паспорт стану об'єкта – існує таке положення. Пам'ятникі архітектури при укладанні охоронного договору з орендарями обов'язково повинні складати акт технічного огляду будівлі. І потім регулярно, раз на 2-3 року, необхідно оглядати історичну будівлю", - каже досвідчений реставратор.

Оформити такий паспорт будівлі обійдеться для його власника в суму від 10 тисяч до 40 тисяч гривень, а замовити його можна в архітектурно-проектної компанії, повідомив "Коментарям" заступник директора Департаменту містобудування та архітектури ХОДА Юрій Фурсов. Роблять паспорт близько 4 тижнів, причому 40 тисяч – це ціна документації для багатоповерхового будинку.

Фото: Віктор Сивий

На ділі ж такі документи замовляють нечасто. Навіть у найстарішого будівлі Харкова – Покровського собору, який влітку 2019 роки без будь-яких погоджень перефарбували в синій колір, технічний паспорт стану об'єкта з'явився після скандалу. І через 30 років, як собор віддали у володіння церковникам.

Місто повинно зобов'язувати всі організації і ЖЕКи, які володіють або орендують старовинні споруди, складати паспорти на ці будівлі, вважає Лопатько. Тільки так, регулярно оглядаючи історичні будівлі і вчасно реставруючи, можна буде зберегти їх для нащадків.