У Харківській області через аномально теплу зиму урожай 2020 року під загрозою

Ботаніки і агрономи Харківської області побоюються, що брак вологи та різкі морози після аномально високих температур можуть знищити врожай озимої пшениці та плодові рослини

Аномально рекордна зима

Протягом січня харків'яни та мешканці області ділилися в соцмережах фотографіями пролісків, минулого тижня зафільмували набряклі на бузку бруньки. А любителі тихого полювання, які через сухі літо і осінь поверталися з лісу з порожніми кошиками, хвалилися трофеями. Як виявилося, теплою та дощовою зимою збирати гриби теж можна.

Аномально тепла зима 2019-2020 року побила відразу декілька температурних рекордів, зазначає завідувачка сектором метеопрогнозів Євгенія Ляшенко.

"26 і 30 січня стовпчик піднявся до + 4,5 і +5 градусів тепла. І 2 лютого у нас уже був температурний рекорд – ми зафіксували +9,7 ", - зазначила метеоролог.

Причина такої тривалої псевдо-осені в тому, що на території України в цілому і Харківської області зокрема довго перебували західні та південно-західні повітряні маси.

"У нас не було ніякого вторгнення ультраполярного, у нас не було активних циклонів, які давали би сніг. Опадів теж було мало – випало в січні 26,5 мм в Харкові, а потрібно не менше 37 мм", - зазначила Ляшенко.

Ще більш теплим, ніж січень 2020 року, був другий місяць зими 2007 року – 13 років тому синоптики зафіксували середню плюсову температуру за місяць.

Дерева і кущі не "заснули"

У ботаніків аномально тепла зима викликає настороженість, тому що чагарники і дерева в Харківській області звикли до певної температурної норми, а вона в цьому році порушилася.

У рослин є два періоди спокою – вимушений і глибокий, нагадує шкільний курс біології Директор ботанічного саду Харківського Національного університету ім. В. Н. Каразіна Олександр Альохін. Під час першого періоду рослини накопичують речовини, які пізніше допомагають їм перебувати в стані спокою.

"Але ці речовини не довговічні, і діють місяць-півтора. Вони утворюються в кінці вегетаційного сезону, коли дерева і кущі скидають листя. Потім дерева і чагарники переходять в стан вимушеного спокою, який в наших умовах обумовлений низькими температурами. А цієї зими рослини фізіологічний спокій пройшли, а вимушений у них так і не настав. Тому в грудні та січні на рослинах продовжували розвиватися бруньки, не зупинився сокорух", - зазначає Альохін.

Якщо тепла погода збережеться до календарної весни, то нічого страшного з деревами не станеться. Але якщо температура різко впаде, рослини постраждають, застерігає ботанік. Листові бруньки вистоять перед морозами. А ось квіткові на чагарниках і деревах загинуть – замерзнуть. І весняне цвітіння буде або ослаблене, або його взагалі не побачимо, пояснює Альохін.

Озимі культури не витримають морози

Через те, що не було снігу і морозів, не "заснули" і озимі культури на полях. І вимушене "неспання" вже позначилося на стані ріпаку та пшениці. По-перше, усі грибкові захворювання, які могли бути на рослинах, повільно, але продовжують розвиватися, каже головний агроном компанії "Агротрейд" Олександр Овсянник. По-друге, пшениця відчуває дефіцит харчування. Рослина не спить, тому як будь-який живий організм, має чимось харчуватися.

"Але температура повітря і ґрунту недостатня, щоб речовини, які є в землі, стали доступними для культур. Тому під час вегетації рослина споживає всі сахари, які накопичила восени. І якщо буде різке похолодання, пшениця його не витримає, тому що в сонячні дні спожила всі корисні речовини", - каже агроном.

Будь-які прогнози про майбутній урожай агрономи роблять дуже обережно. Тим більше, що в цілому по Україні зараз усі посіви знаходяться в однаково задовільному стані – культури пригнічені хворобами і дефіцитом харчування. Українські аграрії не були готові до аномальної зими, тому сіяли традиційно – на початку вересня. В Європі, де завжди теплі та малосніжні зими, ніхто раніше листопада не садить зернові культури, зазначає Овсянник.

І вирішальними для врожаю цього року стануть навіть не температури, а наявність ґрунтової вологи, підкреслює агроном. Основні запаси води в землі формуються взимку, потім навесні йдуть дощі, які з'єднуються з ґрунтовими запасами вологи. Але цієї зими дощів було трохи, весь запас води зараз знаходиться на глибині від 2 до 7-8 см, а все, що нижче – менш зволожений ґрунт, говорить Олександр Овсянник.

"Якщо навесні буде різкий перехід до літа, є великий ризик втратити врожай. Якщо весна буде м'якою і довгою, то урожай буде хороший", - зазначив агроном.

5 і 6 лютого харківські синоптики очікують південний циклон, який принесе з собою сніг – значний і мокрий, буде погіршення погодних умов.

"Потім буде невеликий сніг. Після снігопаду нього буде період холодної погоди: вночі від - 10 до - 15, вдень від - 3 до - 8", - повідомила метерлого Ляшенко.

Із урахуванням вишеозвученних думок, не складно передбачити, що врожайним 2020 рік навряд чи стане. Про те, наскільки постраждають посіви та садові рослини внаслідок різкого переходу від рекордно високих до достатньо низьких температур, аграрії і садівники судитимуть навесні.