«Економічно успішні країни починали підйом з освіти» - харківський учитель фізики Ілля Гельфгат

Як зробити фізику не складною, а цікавою, наскільки ця наука затребувана в світі та чому сьогодні кращу шкільну освіту дають у країнах Азії, розповів «Коментарям» один із кращих учителів фізики України Ілля Гельфгат.

"І не потрібно хвилюватися. Боріться за кожен бал, але пам'ятайте, що не всі, хто привозив медалі з міжнародних олімпіад, відразу показували високий результат", - підбадьорюэ вчитель.

Десять дев'ятикласників, серед яких лише одна дівчинка, полегшено сміються і розходяться по домівках. За кілька днів вони стануть суперниками і будуть боротися за місце в команді Харківської області на четвертому етапі Всеукраїнської олімпіади.

У класі після заняття залишається тільки мій візаві - відомий український вчитель Ілля Гельфгат із Харківського фізико-математичного ліцею № 27. За 45 років роботи в школі він виховав не одне покоління успішних вчених і інженерів, серед яких 12 переможців Міжнародних олімпіад з фізики (3 золотих , 6 срібних і 3 бронзових медалі). Підручники Гельфгата з фізики на озброєнні у багатьох спеціалізованих школах і ліцеях з поглибленим вивченням предмета. А задачником авторства харківського викладача за найскромнішими підрахунками користуються щорічно близько 100 тисяч українських старшокласників.

"Головними у фізиці мають бути цікавість і несподіванка"

- Питання: хто більше захоплюється фізикою – хлопчики чи дівчатка, відпав.

- Так, у нас в ліцеї вічна проблема на фізкультурі, де в старших класах прийнято ділити на хлопчиків і дівчаток. І для цього потрібно, щоб в класі було не менше 8 дівчаток. А стільки не завжди набирається. Дівчаток безумовно мало, в середньому чверть класу.

- Чому?

- Батьки менше ведуть дівчаток в наш фізико-математичний ліцей. Можливо, розуміють, що в 17-18 років доведеться відпускати дитину, щоб їхала продовжувати освіту, можливо, і за кордон. Психологічно відпустити хлопчика легше. Хоча чимало учениць розумних, займаються добре і на змаганнях успішно виступають. Цього року наша дівчинка привезла медаль межнара (міжнародної олімпіади - прим. авт.)

гельфгат дети девочка.JPG

- Фізика – складний предмет?

- Дивлячись на якому рівні її давати дітям. Якщо все обмежити тим, що м'ячик плаває, а камінь тоне, тоді це легко сприймається. Якщо фізику давати, як систему зв'язків в природі, то вона дуже складна. Головними повинні бути цікавість і несподіванка якихось речей, ось із чого має починатися знайомство. Якщо робити упор, що фізика – складна, залякати можна, вселити повагу можна, а ось захопити, щоб діти, навчаючись з пів на дев'яту на додаткових заняттях після уроків ще щось колупали – неможливо. Виходити може не у всіх, але цікава фізика повинна бути всім – у результаті хтось освоїть половину, хтось більше.

- Я згадую свою вчительку з фізики – і знову відчуваю жах ...

- Це і є жах, коли розповідає особа, яка не сильно на ній розуміється. Я усвідомлюю, що в суспільстві і в звичайних школах фізика сприймається як тягар. Хоча я багато років працював у звичайнісінькій школі – нічого, там ніхто не боявся цього предмета і спокійно його вчили. Зрозуміло, що дуже багато залежить від викладача.

- Фізика складніша, ніж математика?

- Так, безумовно. Формально фізика починається з 7 класу, але справжня наука – із 8 або навіть з 9 класу. Поки діти нічого не січуть в математиці, ми не можемо нічого з ними робити на фізиці.

- Чи обов'язково фізик має бути сильним математиком?

- Усі хороші вчителі фізики цілком пристойно знають математику. А ось назвати вчителя математики, який добре знає фізику, мені, мабуть, важко.

- А як вас занесло в школу? У вас же є вчений ступінь і захищена дисертація...

- Я закінчив фізфак нашого університету, відслужив в армії, займався теоретичною фізикою і прийшов викладати в школу. Вже працюючи вчителем, написав і захистив дисертацію. Спочатку хотілося займатися наукою, а потім мені сподобалося працювати з дітьми.

Фізика – основа сучасних технологій

- Чому знизився інтерес до фізики серед школярів?

- Щоб діти добре вчили фізику, а діти прагматичні, батьки прагматичні, інакше не виживали б, повинен бути попит. Для того щоб потік води в трубі зупинився, не потрібно руйнувати всю трубу – досить в одному місці порвати трубу. Ось у нас вона порвалася там, де попит на випускників. Не наших випускників, а випускників університетів, технічних вузів – його немає. І тому сьогодні, якщо дитина дійсно цікавиться фізикою, він розуміє, що з великою ймовірністю їй потрібно буде їхати за кордон. І це відбувається.

- Де вчаться і працюють ваші вихованці?

- Ну якщо охопити всю географію, то хіба що тільки в Антарктиді немає. А так в Америці багато, в Сінгапурі, Японії, в Португалії, Франції, Німеччини. Багато моїх випускників є в Харкові, в тому числі в університеті Каразіна на фізтеху – не знаю, наскільки затишно вони себе почувають, але вони працюють, і добре працюють.

Якщо брати не студентів, а тих, хто закінчив 27 ліцей 20 років тому, то фізикою з них займається небагато, трохи менше 5%, фізичну вищу освіту отримували до 15%. А решта пішли в інженери, лікарі, комп'ютерників звичайно багато, навіть юристи є.

- Наскільки затребувана фізика в світі?

- Ну ось приклад: мій випускник, переможець межнарів, зараз вчиться в Массачусетському університеті. Він не платить за навчання – вуз покриває йому $ 75 тисяч витрат на рік.

- Де сьогодні може бути застосована фізика? Я відразу ж думаю про астрофізику і дослідження космосу...

- Звичайно, астрофізика – це чудовий і цікавий напрямок, але великої кількості кадрів там не було потрібно і не буде вимагатися. Сьогодні галузь розростається, але це не будуть щорічно тисячі нових співробітників. Але скільки технологій побудовано саме на фізиці – ті ж нейронні мережі. Або, наприклад, займаються лазерними – оптично активними – матеріалами. Це не наука, це технологія, але для неї потрібна хороша фізична освіта. Або медична та діагностична техніка – там дуже складна техніка. І щоб розробляти, і процедури проводити з цією технікою, необхідно мати грану фізичну освіту.

Інженер, Електрик, механік, будівельник безумовно повинні добре орієнтуватися в фізиці, мати фундаментальні знання. Сьогодні вони їх, як правило, не мають. Тому падає престиж нашої освіти – погано стали вчити.

Освіта – фундамент добробуту країни за 10-15 років

- Скільки учнів 27 ліцею в національній українській команді з фізики на міжнародних олімпіадах?

- У різні роки по-різному складається, але останні років 5 наших – 40%. Команда з 5 осіб, наших традиційно двоє. А потім в рівних частках по одному учню з Одеси, Херсона, Києва або Львова. Бували роки, коли від Херсона або від Львова двоє людей були. У цьому році з наших, можливо, нікого не буде, а на майбутній рік у нас дуже сильні претенденти з нинішніх 10 класів.

- Де в Україні ще добре дають фізику?

- У Києві в українському фізматліцее, в ліцеї № 145. Сильна підготовка в Херсонському фізико-технічному ліцеї, Дніпровському ліцеї інформаційних технологій, Одеському Рішельєвському ліцеї і Львівському фізматліцею. Вузи, де все ще сильна фізика – Харківський університет ім. Каразіна поки тьфу-тьфу, в Київському університеті фізичний і радіофізичний факультети.

- На міжнародних олімпіадах команди яких країн – найсильніші суперники?

- Азіати: Китай, Сінгапур, Тайвань, але вони не суперники, а переможці. Південна Корея дуже сильно виступає. Добре стоять США. Росія непогано, але там теж великі проблеми з освітою, ще радянська система, хоча і вистачає сил, щоб верхівку, кращих підтримати – стипендії платять. Ми в середньому займаємо місця в середині другого десятка, кращий наш командний результат – 5 місце.

- Із чим пов'язаний високий рівень освіти в азіатських країнах?  

- Освіта не пов'язана з сьогоднішнім рівнем добробуту. Вона пов'язана з тим економічним рівнем, який буде за 10-15 років. І з цього починали багато країн, які потім економічно "рвонули". А тепер подивіться, хто швидше за всіх зараз зростає? Азія – Сінгапур, Корея, Китай. В Азії культ точних наук. Так, грамотність безумовно потрібна, і знання мов, але лише як інструмент.

- Серед лідерів не бачу Фінляндію, яку в батьківських і освітніх групах часто наводять як приклад, де, мовляв, краще шкільне навчання в світі і не задають уроки додому ...

- Ні, почекайте, у Фінляндії не задають домашнє завдання тільки в молодшій школі. А потім, в старшій, де є профіль, все серйозно. Фіни здорові люди. Але що в Сінгапурі, що в Фінляндії на кожне вакантне місце вчителя по 10 претендентів, причому класних фахівців. У країнах зі швидкозростаючою економікою авторитет вчителя дуже високий.

- Тобто успіх країни і навчання без домашнього завдання – несумісні речі?

- Знаєте, легко вчитися – важко потім жити. Ми випускаємо дитину в доросле життя – йому легко? Він відразу потрапляє в конкурентне середовище.

Наука – дуже конкурентне середовище

- Школи коли-небудь реформували в кращий бік?

- Випадкові відхилення в кращу сторону бували. Системних – немає. Скільки років я працюю в освіті, я весь час чую слово "реформи". А між реформами трапляються коротенькі проміжки. Ось знову прийняли новий закон із абсолютно старими замшілими положеннями, де міністерство визначає кількість навчальних годин на кожен предмет. І в дуже невеликих межах ми можемо ці години перерозподіляти. Це дозволяє поглиблено вивчити або фізику, або математику, але не фізико-математичний профіль. Зате у нас є роки праці.

- Наскільки залежить підготовка учнів від матеріально-технічної бази?

- Залежить безумовно – на пальцях можна підготувати експеримент. Потрібно, щоб діти і торкалися руками, і самостійно зробили. Але українські школи ніхто систематично не забезпечує устаткуванням. Якщо йдеться про підготовку до олімпіади високого рівня, тим більше повинен бути серйозний експериментальний курс. Нам зараз кияни допомагають, запрошують дітей в свої лабораторії. Але це ж 5 кращих дітей, а не масова підготовка.

- На якому обладнанні займаються ваші учні?

- Нашому ліцею гріх скаржитися – кілька років тому місто нам купило цифрову лабораторію. Вона невелика, але дозволяє робити цифрові вимірювання, підключивши апарат до комп'ютера. Це хороша річ, але все що є у нас – дрібка того обладнання, яке є в стандартній американській школі. Хоча сам рівень підготовки в нашому ліцеї вищий, ніж у середній американській школі з новітнім обладнанням. Тобто справа не тільки в приладах.

гельфгат и дети.JPG


- Що потрібно, щоб вивчити фізика?

- Природні здібності – слава богу, такі діти є. Безумовно учитель. Важлива мотивація. Без мотивації, яке б не стояло обладнання, комп'ютери – результату не буде. А ось якщо дитину зацікавили, то він точно буде лазити в інтернет, щоб шукати сайти з потрібною інформацією. Хоча і комп'ютерні ігри теж – діти є діти, це нормально. Але все ж, якщо серед іншого дитина більшу частину часу присвячує пошуку інформації про предмет, значить все спрацювало.

І середовище – якщо в класі або школі не престижно вчитися, то все погано. Хтось це подолає, але далеко не всі, тільки сильні психологічно. Саме через середовище виявився життєздатним наш ліцей. Хоча і у нас бувають різні учні.

- Навіть у вас? Ви ж відбираєте кращих з кращих!

- Діти дуже різні. Яких би талановитих учнів ми тут ні збирали, у нас ніколи не буде 30 переможців олімпіад в одному класі. Не можуть бути всі зірками. А коли поруч із тобою сидять два переможця, хтось відчуває себе нормально, а хтось – ущемленим.

І я не вважаю, що я готую виключно олімпіадників – тут багато дітей, які по психологічному складу не в змозі брати участь у таких змаганнях. Ну і що, вони будуть прекрасними фахівцями в інших областях або в тій же фізиці! Не можна себе налаштовувати на те, якщо ти привіз медаль межнара – ти успішний, а якщо не пройшов якийсь етап, то невдаха. Ні! У житті рядовий учень може бути ще 10 раз обійде переможця. Давайте готувати все-таки дітей до життя.

- Як складається життя у переможців міжнародних змагань?

- Дуже складне майже у всіх. Вони психологічно орієнтовані на науку, а наука в світі – аж надто конкурентне середовище, де ти або крутиш педалі, або тебе викидають. Мої учні їздять по світу, працюють за контрактом в провідних університетах по 2-3 роки. Але постійну посаду в європейських університетах можна отримати дуже пізно, якщо тільки ти не нобелівський лауреат.

- Як ви своїх семикласників переконуєте, що фізика важлива?

- Ми сьогодні живемо не в природному світі, а в техногенному. І щоб якось орієнтуватися в ньому, потрібні елементарні знання фізики.

Приєднуйтесь до нас у Telegram - Пульс Харкова - та будьте в курсі найцікавіших і важливих новин міста та Харківської області.


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події у Харкові та області!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
Поділитися