«Важко сказати, що влада Харкова робить достатньо для допомоги бізнесу» – політичний експерт

Експерти розповіли, що потрібно зробити владі Харкова, щоб повернути бізнес у місто.

За Програмою релокації підприємств суб’єкти господарювання Харкова повністю чи частково переміщують свої потужності до інших регіонів України.

У Департаменті адміністративних послуг та споживчого ринку з посиланням на дані Міністерства економіки України розповіли, що станом на кінець минулого місяця відповідні заявки подали 387 суб’єктів господарювання міста Харкова. Заявки для участі в державній програмі подали 271 юридична особа та 116 фізичних осіб-підприємців. Відновили роботу на нових локаціях 102 суб’єкти господарювання.

Найбільше підприємств перемістилося до Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей.

Журналіст "Коментарі. Харків" запитав у експертів, які умови потрібно створити харківській владі для того, щоб повернути бізнес, а відповідно – податки, робочі місця та нові інвестиції у місто.

Політолог Аналітичного центру "Обсерваторія демократії" Антон Авксентьєв зазначає, що протягом дії воєнного стану в Україні склалася ситуація, коли бізнес із найбільш постраждалих регіонів отримав низку додаткових стимулів до релокації – на це були спрямовані міжнародні гранти, державна програма, місцеві ініціативи очільників приймаючих громад і регіонів. Релокація бізнесу та масова внутрішня міграція призвели до того, що за підсумками 2022 року в більшості західних регіонів зафіксовано суттєве перевиконання дохідної частини місцевих бюджетів, тоді як у Харківській громаді фактичні надходження до бюджету виявилися нижчими за заплановані.

"При цьому якихось міжнародних або державних програм, стимулюючих до відновлення підприємницької діяльності саме в постраждалих регіонах, наразі немає. Відповідно, реінтеграція підприємців та покращення бізнес-середовища мають бути пріоритетними завданнями для Харківської обласної та міської влади.

Для пожвавлення підприємницької активності в Харкові потрібно застосовувати різноманітні механізми компенсації безпекових ризиків для бізнесу. Частина цих механізмів знаходиться в компетенції місцевої влади.

Наприклад, Харківська міська рада звільнила підприємців від сплати орендної плати по договорах із КП "Сучасне місто" на період із 1 березня до 31 травня 2022 року. Це рішення було прийнято 17 листопада 2022-го під тиском громадськості після того, як виконком міськради ухвалив рішення про демонтаж понад 100-та малих архітектурних форм, у яких виникла заборгованість по оренді. Водночас, обстріли Харкова не припинилися 31 травня 2022-го, тож цілком доцільним виглядає запровадження подібного пільгового періоду на час усього воєнного стану, або, принаймні, до кінця 2022 року. В інших містах (зокрема, Києві) міська влада за власної ініціативи ще на початку повномасштабного вторгнення скасовувала орендну плату за використання комунального майна, щоб підтримати малий бізнес", – аналізує політолог.

Експерт також підкреслив, що частина механізмів покращення бізнес-середовища в Харкові потребує змін до урядових постанов або діючих законів (і, відповідно, ініціативності народних депутатів від Харківського регіону).

"Наприклад, наразі платники податків у Харкові не мають пільг по сплаті податку на нерухомість через те, що в Наказі №309 Міністерства з питань реінтеграції Харків не включений до переліку "територій активних бойових дій" (а, наприклад, Київ у цьому переліку фігурує, що надає місцевим платникам податків право на відповідні пільги).

Окрім цього, представники харківського бізнес-середовища та громадянського суспільства все частіше наголошують на необхідності створення в регіоні пільгового податкового режиму (або спеціальної економічної зони) для відновлення підприємницької активності. Такі ініціативи потребують консолідованої лобістської роботи народних депутатів від Харківського регіону (більшість з яких входить до міжфракційного об’єднання "Слобожанщина", для якого це був би шанс показати свою життєздатність). Поки що ці ініціативи залишаються лише закликами всередині громадянського суспільства і не "підхоплюються" представниками регіону в центральній владі", – наголошує експерт.

Антон Авксентьєв зауважив, що стосовно дій міської влади також важко сказати, що вона робить достатньо для допомоги харківському бізнесу.

"Доволі красномовною ілюстрацією пріоритетів є той факт, що на програму підтримки розвитку підприємництва в міському бюджеті на 2023 рік заплановано лише 3,1 мільйони гривень, а, наприклад, на програму висвітлення діяльності міськради – понад 28-ми мільйонів гривень", – зазначив політолог.

В свою чергу політичний експерт та журналіст Юрій Чевордов відмічає, що якщо люди (бізнесмени) переживають за безпеку свою і своїх підприємств, то тут складно щось зробити міській владі.

"Давайте будемо об'єктивними, від неї (міської влади – ред.) мало що залежить. Інша річ, що тих, хто залишилися, незважаючи ні на що, потрібно пестити, плекати і всіляко їм допомагати. А ще, я, як фахівець з комунікацій, порадив би героїзувати той бізнес, який таким чином демонструє свою підтримку регіону в складний для всіх час", – зауважив політолог.