Медикам Харківщини можуть знизити зарплати, - Черняк

У зв'язку з медреформою ХОДА закликає співробітників лікарень бути готовими до зниження оплати праці

На майбутній сесії Харківської облради на підтримку медицини в регіоні виділять 164 млн гривень і ні один медзаклад області закривати не планують. Однак медикам другої і третьої ланки, до яких дійшла медреформа, варто підготуватися до можливого скорочення заробітної плати. Про це попередив заступник губернатора Михайло Черняк, повідомляє ХарківТімеѕ.

Незабаром в області створять Госпітальну раду, яка розробить стратегію розвитку системи охорони здоров'я області. До неї увійдуть 55-60 фахівців — представників районів та установ охорони здоров'я. За словами Черняка, багато чого буде залежати від керівництва нових комунальних підприємств. "Є певні перекоси, і все це також буде відпрацьовуватися в рамках нашої Госпітального ради, і в рамках планування стратегії розвитку охорони здоров'я, — пояснює Черняк. - Це нова модель роботи комунальних некомерційних підприємств, що отримують кошти від держави безпосередньо за надані послуги. Але у кожного підприємства є власник — рада відповідного рівня, яка може допомогти підприємству, надати йому додаткові кошти на розвиток. Тому дуже багато буде залежати безпосередньо від керівників. Ми сьогодні знаємо, що є проблема в керівних кадрах, тому що всі звикли жити за старою формулою".

Радник заступника губернатора Олександр Галацан додав: всі медустанови перетворили у комунальні некомерційні підприємства, які працюють вже не в рамках Бюджетного кодексу, а саме як підприємства. А з 1 квітня, за його словами, всі вони будуть працювати за контрактами з Національною службою здоров'я, яка буде оплачувати надані ними послуги. "Ніхто сьогодні не зможе сказати своєму персоналу, який рівень заробітної плати буде у них за підсумками перших місяців перехідного періоду. Щоб триматися в правовому полі України, всі керівники, діючи в рамках трудового законодавства, попередили своїх працівників про можливі зміни в умовах праці. До них відносяться і зміни в умовах оплати праці", — говорить Галацан. За його словами, керівники медустанов не можуть гарантувати працівникам таку ж зарплату, яку вони отримували в рамках бюджетного фінансування. З 1 квітня медустанови будуть діяти як автономні підприємства. "Це може бути певним стресовим механізмом. Дійсно, буде непростий перехідний період. І власники — органи місцевого самоврядування — мають законну можливість допомогти установам засобами місцевого бюджету, якщо у нього буде фінансове просідання. Але те, що можуть бути тимчасові, або ж часом тривалі зміни заробітної плати — це об'єктивна реальність", — пояснює Галацан.

А ось погрози звільненнями, за словами Михайла Черняка, - питання того, як керівник спілкується з підлеглими. "Це не є системою, яка сьогодні налаштована на те, щоб, погрожуючи людям, їх звільняти. Сьогодні є потреба в людях, і ми їх цінуємо. Інша справа, що ми знаємо приклади, які виникають у нас по області. Наприклад, амбулаторія, де був один лікар пенсійного віку та 15 медсестер. Виникло питання: чи треба в такому обсязі містити всіх цих людей, чи виконують вони свої функціональні обов'язки, чи ні. Тобто тут, безумовно, буде питання болюче", — наводить приклад Черняк, кажучи про ризики з недофінансуванням. Мовляв, немає точного розуміння, скільки людей сьогодні живе на Харківщині. За розрахунками, в області проживає майже 3 млн осіб, у той же час, як на території області підписано 2,058 млн декларацій з лікарями первинної ланки. "Питання: а де ще майже мільйон людей? Вони існують і не підписали декларації або їх просто немає? Повертаємося до формування бюджетів: у якому обсязі ми надаємо медичну допомогу — на 3 млн осіб або на 2 млн? А якщо люди не підписали, недопрацьовують лікарі, тому що вони сьогодні втрачають гроші для своїх підприємств, а люди, відповідно, залишаються без медичної допомоги", - міркує заступник губернатора.

Черняк каже, що вони хочуть закласти в обласній казні 462 млн грн, щоб підтримати комунальні підприємства.