"РФ намагається захопити Харків, але в неї нічого не вийде", - експерти

Експерти впевнені, що ні армія, ні самі харків'яни не здадуть окупантам місто

Чому російські окупанти так наполегливо і так звіряче, з варварськими обстрілами, намагаються захопити Харків? Чому в них нічого не вийде? Як перша столиця України зміниться після цієї війни? За відповідями на ці запитання журналісти порталу "Коментарі. Харків" звернулися до експертів.

Облога Харкова припиниться тоді, коли буде укладено перемир'я чи мирний договір

Політолог, політичний консультант Володимир Фесенко вважає, що Росія намагатиметься захопити Харків, поки не захоплять. Але, швидше за все, облога припиниться внаслідок укладання перемир'я чи підписання мирного договору. Те, як довго продовжиться облога, залежить, на думку експерта, від забезпечення захисників міста необхідними ресурсами.

"Але й українська армія, і харків'яни не збираються здавати місто, – наголошує Володимир Фесенко. – Ну, а після війни Харків, безперечно, зміниться – і стане ще кращим, ніж був раніше. Це та об'єктивна потреба і наш спільний обов'язок", - наголосив експерт.

Загарбники абсолютно не розуміють мети нападу на Україну

Політичний експерт Світлана Кушнір зазначає, що з перших днів війни не могла знайти пояснення факту, що найжорстокіші обстріли та атаки російськими окупантами скоєно щодо великих міст сходу України, де у побуті використовують більше російську мову.

"Міський голова Харкова, покійний Геннадій Кернес, кілька років вів юридичну казуїстику та повертав частину радянського минулого на карту міста (історія про перейменування проспекту ім. Г. Жукова на проспект Григоренка, перейменування районів та ін.). Адже в цьому місті точно не бували ні Бандера, ні Шухевич, а ностальгуючих за СРСР, напевно, було до 50% (вибачте, земляки, але десь приблизно так). Тобто "денацифікувати" це науково-промислове, культурно-креативное, студентське місто було рішуче безпідставно. Може, окупанти думали, що незгодних вони вб'ють, а інші харків'яни зустрінуть росіян із квітами, як визволителів? Але хіба "денацифікуючі" бомби, снаряди і ракети, що летять на місто, обирали, хто більш проросійський, а хто менш? Хіба агресор не розумів, що ці обстріли лише відвернуть від Росії навіть її недавніх прихильників? Тоді навіщо?! Думаю, відповіді немає у самих, хто стріляв і віддавали злочинні накази", — каже Кушнір.

Світлана Кушнір припускає, що справа – в абсолютному нерозумінні загарбників цілі їхнього походу на українців. І нерозуміння суті самих українців. Вічних борців за свободу.

"Це ж як треба було не знати історію міста, яке росло за велінням козацького старшини, не знати історію його визволення у 1943 році (шість разів переходив Харків із рук у руки), щоб думати зламати його обстрілами? То як треба було забути, як Харків вимів нечисть "російської весни" 2014-го? Як полінуватися тупо погуглити, щоб побачити, як він яскраво, вільно та вільно святкував 23 серпня не лише День прапора, а й День міста! Харків завжди був містом самодостатнім, – наголошує експерт. – І завжди був українським. Так, за будь-яких політичних чи соціально-економічних штормів – мав власну думку на те, що відбувається. І дулю в кишені для всіх, хто робив замах на його свободу. Свободу волі, свободу слова, свободу вибору. Просту людську волю. Навіть центральна площа Харкова – найбільша на Європейському континенті – це майдан Свободи! І вона лише зміцнила цю назву після варварських прильотів із боку "визволителів". З боку російської чуми, яка намагається вкрасти нашу свободу", - зазначає експерт.

І тому, акцентує Світлана Кушнір, місто дало відсіч прибульцям із-за "поребрика". Місто стало фортецею. І тому росармія, озвірівши, обстрілює одні з найкрасивіших та найдоглянутіших облцентрів України.

Чому не здається та не здасться Харків?

"Харків, по суті, є втіленням України. Дуже різної, але самої що не є справжньої, цільної. Тому що сама ця земля дає сили захисникам Харкова. І вони – наші прекрасні ЗСУ та територіальна оборона, яка стала їхньою частиною, наші чудові поліцейські та нацгвардійці, мужні рятувальники та медики, люди всіх професій – завзято захищають центр Слобожанщини. Єдність проти одного для багатомільйонного міста ворога – колосальне! Сьогодні всі, незалежно від релігійних та політичних поглядів, – поруч. І готові рвати голими руками путінську армію. Ще й тому, що спини захисників Харкова впираються у двері їхніх будинків. І весь Харків розуміє, що за його спиною зараз певною мірою – вся Україна. Включаючи ту її частину, що зараз прийняла та укрила від жахів війни мам та діток із Харкова. Моє місто не здається ще й тому, що сонце завжди встає на сході – і його першими зустрічали харків'яни. Так було і буде", – упевнена експерт. - "Ми на своїй землі, нам просто нікуди відступати!".

Після закінчення війни Харків, як і інші постраждалі міста, буде повністю відновлено

А коли все закінчиться, коли місто поховає своїх полеглих, коли підрахує збитки – буде новий етап, етап відновлення.

"Знакові об'єкти, які постраждали від ударів нелюдів, відбудують. І з'явиться багато нових. Дуже хотілося б, щоб креативна та прогресивна частина харків'ян перепланувала міський простір. Нам багато доведеться переосмислити після цієї війни, – підкреслює Світлана Кушнір. – "Наприклад, те, що підла Росія була, є і залишиться для нас ворогом. Отже, треба буде думати про системи безпеки, про створення та розвиток на території Харкова військових об'єктивів, включаючи сучасні захисти ППО та ПРО. Дай боже, вони ніколи не знадобляться. Але нехай краще вони будуть", - підсумувала Кушнір.