Хто наказував катувати колишніх учасників АТО та цивільне населення на Харківщині

Поставили клемо розпеченим залізом по тілу – виявлено російського підполковника, що наказував катувати військових та цивільних на Харківщині.

За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури заочно повідомлено про підозру 41-річному російському військовому у порушенні законів та звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України). Про це повідомляють "Коментарі. Харків" з посиланням на інформацію Харківської обласної прокуратури.

Встановлено, що 41-річний підполковник з позивним "Морячок" здійснював керівництво військовослужбовцями 30-ої мотострілкової бригади центрального округу рф під час окупації с. Піски–Радківські Ізюмського району. За даними слідства, він наказував своїм підлеглим катувати колишніх учасників АТО та цивільне населення з метою отримання даних стосовно проукраїнськи налаштованих громадян та військовослужбовців ЗСУ.

У травні минулого року за його наказом військовослужбовці рф приїхали до домівки 58-річного чоловіка, застосували до нього електрошокер, здійснили декілька пострілів зі зброї над головою, зв’язали та провели обшук його домоволодіння. Надалі, здійснюючи психологічний тиск, громадянина помістили в кузов автомобіля "Урал" з символікою "Z" та доставили до місця, де постійно дислокувались окупанти. 41-річний командир мотострілецької бригади віддав наказ відвести затриманого до підвалу приватного домоволодіння для допиту з метою отримання відомостей стосовно військовослужбовців ЗСУ, а також місцевих мешканців, які допомагають українській армії.

Затриманого помістили до льоху домоволодіння, присвоїли йому порядковий номер і наказали на нього відгукуватись. Чоловіка 7 діб утримували у принизливих умовах за відсутності достатньої кількості харчових продуктів, води. Постраждалого систематично били прикладом автомата, палицею, застосовували електрошокер та поставили клеймо розпеченою залізною кочергою. Після чергового допиту із застосуванням палиць, чоловіка доставили в с. Рубці Ізюмського району, де протягом 30 діб його тримали в приміщенні сараю на території приватного домоволодіння, примушуючи прибирати вулиці та рити окопи. 

Така ж доля чекала і 49-річного місцевого мешканця, колишнього учасника АТО.

Іншого, 48-річного чоловіка за наказом підозрюваного також утримували у тому ж льоху, де вже перебувало 5 осіб. У нелюдських умовах колишній “атовець” провів близько тижня. Після чергового допиту чоловіка відпустили і наказали не відлучатись з місця свого постійного мешкання.

Слідчий слідчого управління ГУНП в Харківській області під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури заочно повідомили про підозру 41-річному громадянину рф у скоєнні злочинів за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.

Наразі вирішується питання щодо оголошення підозрюваного у розшук.

Досудове розслідування — СУ ГУНП в Харківській області.

Раніше "Коментарі. Харків" повідомляли:

У Харкові виникли суперечки: хочуть перейменувати "не ту вулицю"

Запропонований міською радою варіант перейменування вулиці не влаштовує харків’ян.

У Харкові тривають громадські обговорення стосовно перейменувань вулиць. Харків’яни можуть висловити свою думку в електронному форматі та проголосувати за той чи інший варіант зміни назви топоніма. Проте суперечки викликало саме перейменування вулиці Студентської у Харкові на честь покійного ректора Національного юридичного університету Василя Тація.

Погляди харків’ян розділилися 50% на 50%, проте не через запропоноване нове найменування, а через саму вулицю, яку пропонують перейменувати. Більшість аргументує свою думку тим, що вулиця Студентська – це досить нейтральна назва, яка прославляє студентів, що навчаються у місті. Та й сам Харків часто називають містом студентів, тому не слід перейменовувати цю вулицю.

Харків’яни пропонують все ж таки декомунізувати чи дерусифікувати інші вулиці, назви яких мають відношення до держави-агресора чи радянщини. Наприклад, в обговореннях пропонують перейменувати вулицю Пушкінську на честь Василя Тація, бо саме на цій вулиці розміщується виш, який довгий час очолював Василь Якович, та й теперішня назва вулиці підпадає під дерусифікацію. Обговорення стосовно цього питання ще триватимуть до 28 квітня.