Примусова евакуація: чи проводитимуть її на Харківщині

Під час примусової евакуації відмова батьків чи опікунів евакуювати дитину не допускається.

Евакуація людей з населених пунктів, де ведуться бойові дії, викликає великі складнощі: більшість людей, що повернулися після деокупації у рідні стіни, не хочуть виїжджати навіть тоді, коли щодня продовжуються обстріли з боку окупантів. Ще болючіше питання, коли місцеві залишаються у небезпеці разом із дітьми.

Народний депутат України Павло Якименко розповів журналісту сайту "Коментарі. Харків", яка наразі обстановка у Харківській області з евакуацією, та чи будуть примусово вивозити родини з дітьми з прифронтових районів Харківщини.

"Питання евакуації сімей з дітьми з територій, де ведуться активні бойові дії, обстріли – сьогодні одне з найактуальніших для Харківщини і перебуває на постійному контролі з боку держави, обласної військової адміністрації та всіх профільних органів. Добровільна евакуація триває щодня. Тільки за минулий тиждень з небезпечних територій було евакуйовано 30 дітей. Здебільшого мова йде населені пункти області на півночі та північному сході", – розповідає нардеп.

Трапляються випадки, коли деякі місцеві жителі навідріз відмовляються від евакуації. При тому і влада, і різні волонтерські, зокрема, міжнародні організації надають супровід та всебічну допомогу.

"На жаль, але є ситуації, коли від евакуації відмовляються родини з малолітніми дітьми. Причини у дорослих майже завжди типові – дійсно, вони не хочуть покидати стіни рідних домівок. Попри вибухи. Попри високу мінну небезпеку. Водночас в Україні неодноразово зафіксовані випадки, коли ще напередодні людей з дітьми вмовляли виїхати, а вже наступного дня ворожа ракета забирає їхні життя. І про це говориться щодня. Робота з такими людьми триває постійно", – зазначає Павло Якименко.

Він відмічає, що профільні служби щоденно на прямому контакті з родинами, де є діти. Часто люди, які знаходяться під обстрілами, не виїжджають у безпечні місця, продовжують бути у підвалах та сховищах – психологічно травмовані, тому не завжди можуть об’єктивно оцінювати безпекову ситуацію. Вони думають, що небезпека їх омине, при цьому звикають до такого життя.

"Але служби та волонтери постійно продовжують вмовляти родини з дітьми, і поступово вони виїжджають у безпечні місця. Просто так забрати дитину у сім’ї – питання складне і не завжди може відповідати інтересам дитини", – зауважує Якименко.

У березні Кабінет міністрів України схвалив механізм примусової евакуації дітей із зон актив них бойових дій. Обов'язкова евакуація у примусовий спосіб дітей здійснюватиметься за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника. Відмова батьків чи опікунів евакуювати дитину не допускається. Наразі це актуально для міста Бахмут.

"Разом із тим гуманітарну допомогу продовжуватимуть надавати жителям фронтових територій, адже ми не можемо залишити українців без їжі та води, навіть якщо вони свідомо залишаються в небезпеці. Кожен випадок – індивідуальний, але поступово люди евакуюються. Це складна психологічна робота, яка триває кожного дня.

Питання щодо примусової евакуації жителів окремих населених пунктів, де ведуться активні бойові дії, обговорюються обласною владою з військовими, і будь-які рішення ухвалюватимуться з огляду на безпекову ситуацію. Про них повідомлятимуть офіційні джерела інформації", – зазначив нардеп.

Павло Якименко підкреслює, що у випадку евакуації людей не кидають напризволяще, а допомагають людям адаптуватися в тимчасових прихистках, щоб вони були не тільки в безпеці, а й в гідних умовах зі всім необхідним.

Раніше "Коментарі. Харків" повідомляли:

У Харкові виникли суперечки: хочуть перейменувати "не ту вулицю"

Запропонований міською радою варіант перейменування вулиці не влаштовує харків’ян.

У Харкові тривають громадські обговорення стосовно перейменувань вулиць. Харків’яни можуть висловити свою думку в електронному форматі та проголосувати за той чи інший варіант зміни назви топоніма. Проте суперечки викликало саме перейменування вулиці Студентської у Харкові на честь покійного ректора Національного юридичного університету Василя Тація.

Погляди харків’ян розділилися 50% на 50%, проте не через запропоноване нове найменування, а через саму вулицю, яку пропонують перейменувати. Більшість аргументує свою думку тим, що вулиця Студентська – це досить нейтральна назва, яка прославляє студентів, що навчаються у місті. Та й сам Харків часто називають містом студентів, тому не слід перейменовувати цю вулицю.

Харків’яни пропонують все ж таки декомунізувати чи дерусифікувати інші вулиці, назви яких мають відношення до держави-агресора чи радянщини. Наприклад, в обговореннях пропонують перейменувати вулицю Пушкінську на честь Василя Тація, бо саме на цій вулиці розміщується виш, який довгий час очолював Василь Якович, та й теперішня назва вулиці підпадає під дерусифікацію. Обговорення стосовно цього питання ще триватимуть до 28 квітня.