Будівельний колапс у Харкові: що відбувається без ДАБК

Що відбувається з будівельною галуззю у Харкові після ліквідації Департаменту територіального контролю та який стосунок до цього може мати Ігор Терехов та його заступник Сергій Кузьмін

З 1 січня 2022 року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) Харківської міської ради не має офіційних повноважень для роботи. Зупинилися перевірки та видача документів, що може означати повний колапс у будівельній галузі. 

З нового року інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) Харківської міської ради втратила всі свої повноваження та доступ до державного будівельного реєстру. ДД "ДІЯ" Мінцифри дала відмову Департаменту з інспекційної роботи виконкому Харківської міської ради у доступі до зазначеного реєстру - Єдиної державної електронної системи у галузі будівництва та відповідно до здійснення повноважень архбудконтролю.

Все, що сталося, могло стати наслідком "реформаторської роботи" мера Харкова Ігоря Терехова та його нового заступника Сергія Кузьміна. Справа в тому, що до 1 січня 2022 року у структурі міськради працював Департамент територіального контролю. До нього входила міська інспекція ДАБК. 2016 року їй було надано відповідні повноваження на території міста Харкова. І вся міська система архбудконтролю нормально функціонувала. Проводились перевірки, видавалися дозвільні документи, приймалися об'єкти в експлуатацію.

Але з 1 січня 2022 року зазначений Департамент територіального контролю було ліквідовано як юридичну особу. Відповідно, припинилися і його повноваження у галузі архбудконтролю. Замість ліквідованого департаменту Харківська міськрада створила новий Департамент з інспекційної роботи, якому й хотіли передати повноваження у сфері ДАБК.

Ліквідація раніше чинного Департаменту та створення нового не мала озвучених депутатам міської ради та громадськості причин юридичного чи адміністративного характеру. За даними низки ЗМІ , такі дії мера Ігоря Терехова могли мати виключно політичні кон'юнктурні причини та мотиви. Новий профільний Департамент з інспекційної роботи нібито створено під нового заступника мера Сергія Кузьміна, який раніше очолював центральний ДАБК України та був звільнений звідти особисто прем'єр-міністром Гончаруком. 

У кулуарах Кузьміна називають ставлеником депутата ВР від ОПЗЖ Ігоря Абрамовича, який, за даними ЗМІ , може курирувати роботу мера Терехова та здійснювати його неформальний зв'язок з Офісом президента. Завданням Кузьміна нібито є адміністративне, бізнес та фінансове адміністрування будівельної та дозвільної сфери діяльності міської ради із замиканням прийняття рішень на київському офісі Абрамовича, минаючи кабінет мера Терехова.

Таким чином Кузьмін став на чолі нового Департаменту з інспекційної роботи. Але за законом органи місцевого самоврядування набувають повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю від центрального органу виконавчої влади за допомогою виконання певних дій, створення спільної комісії, подання відповідних документів, проходження необхідної акредитації. А новий Департамент під керівництвом Сергія Кузьміна не зміг пройти відповідної акредитації та отримати повноваження від профільного центрального органу виконавчої влади у сфері архітектурно-будівельного контролю. Тепер у місті Харкові відсутня архбудконтроль у принципі.

В підсумку. По-перше, проблеми з обробкою та видачею дозвільної документації. Зараз у ЦНАП тисячі заявок та пакетів документів, яким не дають ходу. Ніхто нічого не приймає, не обробляє та не видає дозволів.

По-друге, ні в кого немає законних повноважень та підстав для проведення перевірок будівництв. Тож незаконні будівництва можуть процвітати, а на сигнали від городян із цього приводу нема кому реагувати.

По-третє, чесний будівельний бізнес не може нормально працювати, бо немає можливості у законному порядку отримати дозвільні документи. Більше того, зупинено ухвалення в експлуатацію готових об'єктів. А це цілий "букет" проблем.

Будівельні компанії не можуть здати в експлуатацію збудовані будинки з тисячами квартир, але найголовніше – харків'яни, які в них вклалися, не можуть зареєструвати права власності на житло та користуватися ним. Ще один побічний ефект – неможливість врегулювати свої кредитні та іпотечні відносини з банками та укласти договори на комунальні послуги. Накопичуються неустойки, штрафи, фінансові претензії, зростає кількість конфліктів між забудовниками та інвесторами.

Іншими словами, у Харкові параліч будівельної галузі, сектору послуг для населення, що може призвести, зокрема, до судових позовів до міськради. А тим часом, проблеми у галузі містобудування стають дедалі глибшими. Їхнє рішення вже у будь-якому разі вимагатиме багатьох місяців напруженої роботи.