Гонитва за датами: Як противники допоможуть церкві заволодіти серцями харків'ян

Юліанський календар стане чітким маркером належності до церкви окупантів

Цьогоріч православна церква України перейшла на Новоюліанський календар. Зміни відбулися 1 вересня - з початком нового церковного року. Як харків'яни сприйняли зміни та чи не призведуть вони до певного протистояння у суспільстві, пишуть “Коментарі. Харків”.

Новорічно-різдвяний період по-новому

За Новоюліанським календарем уже було відзначено чимало великих релігійних свят, однак у грудні починається новорічно-різдвяний період. І зазвичай першим відкриває святковий сезон улюблене свято дітей - День святого Миколая. Цього року, за новим календарем, воно прийде раніше - вже 6 грудня. Цього дня, зазвичай, запалюють головні ялинки у населених пунктах. Однак так було до війни та у воєнному 2022-му. Тоді ж фактично розпочиналося проведення різноманітних розважальних заходів для дітей.

Нагадаємо, що минулого року у Харкові встановили ялинку в метро, у підземці також проводили вистави для дітей, влаштовували конкурси та розваги.

Цього року ситуація дещо інша. На офіційний запит порталу “Коментарі. Харків” у виконавчому комітеті Департаменту культури Харківської міської ради станом на початок листопада повідомили, що не мають інформації про заплановані заходи на новорічно-різдвяний період. Станом на 5 грудня повідомили, що виконавчий комітет не буде проводити заходи для малечі Харкова до Дня святого Миколая.

Немає інформації і про дату відкриття ялинки в Харкові, хоча цього року деякі станції метро прикрасили вже у перших числах грудня.

Як харків'яни сприйняли новий церковний календар

У Харківській єпархії Православної церкви України зазначили, що зміни церковного календаря загалом проходять позитивно, однак є ті, хто намагається виступати проти.

Секретар управління Харківської єпархії ПЦУ протоієрей Дмитро Шаповалов розповів, що ті харків’яни, які є активними парафіянами церковних громад саме Української Церкви, сприйняли зміни позитивно. Він зазначив, що на святах Різдва Богородиці, Воздвиження, Покрову тощо у храмах було не менше людей, ніж зазвичай. “Делегація Харківської єпархії на Помісному соборі ПЦУ влітку не просто так голосувала в повному складі за календарну реформу”, - зауважив протоієрей Дмитро Шаповалов.

До того ж торік декілька парафій уже святкували Різдво 25 грудня – і ті храми були повні.

“Але ефект звикання, поза сумнівом, має бути. Інерція – потужна річ, а в церковному житті особливо. Пропаганда Московського патріархату проти нового календаря зараз теж активна, і на когось це може впливати. Однак ситуація особлива. До війни успіхів у цієї пропаганди було б більше. Зараз більш дієвими є навіть не аргументи з церковної історії чи богослов’я, а проста констатація того, що російська церква за старий стиль, а українські церкви і Європа – це вже новий. Люди хочуть мати якомога менше спільного з Москвою”, - зауважив секретар управління Харківської єпархії ПЦУ.

Також за його словами, ще під питанням, скільки протримаються структури Московського патріархату в Україні на юліанському календарі, якщо він стане чітким маркером належності до церкви окупантів. “І куди їх заведе ще більш сектантське відокремлення від суспільства, від більшості християн країни”, - зазначив протоієрей Дмитро Шаповалов.

Цього року свято Миколая 6 грудня, Різдво Христове 25 грудня і Водохреще 6 січня будуть вперше офіційно відзначатися Православною Церквою України за новоюліанським календарем. Тож, за словами представника Харківської єпархії ПЦУ, зимові свята дадуть більше підстав для висновків. 

Свята по-новому: чи може це викликати протистояння у суспільстві

Зміна церковного календаря та відзначення особливо масових свят - незвично, однак гострий “момент теми” вже пройдено і люди самі будуть вирішувати, за яким стилем святкувати.

Політолог Максим Гончаренко переконаний, що про певний розкол у суспільстві стосовно нових дат говорити не варто, адже у цьому питанні немає двох радикальних таборів. Їх більше, однак вони не налаштовані радикально. “Існують ті, хто залюбки сприйняв нові дати, адже вже святкував за новим календарем. Є ті, хто змінили думку під впливом політичних уподобань. Залишаються прихильники старих дат. А будуть і такі, хто просто буде святкувати і "по-старому", і "по-новому". І все це - лише поверхневий погляд, адже релігійні питання - це внутрішня річ для кожної родини, у межах якої люди і будуть святкувати”, - зазначив Максим Гончаренко.

Зараз, коли в країні війна, є багато важливіших ситуацій, якими не задоволена громадськість. Однак навіть на цій темі, на думку політолога, можна почати розкол. “Тема гостра, якщо вона актуальна. Тому розпалення протистояння можна буде помітити по активності навколо цієї теми. Якщо лунатимуть провокативні заяви і це якимось "магічним" чином буде набирати популярність - можна вважати, що цю тему почали "качати". Тоді шукаємо, кому це вигідно. Відповідь очевидна та знаходиться за нашим східним кордоном”, - зауважив Максим Гончаренко.

Розв'язати таку ситуацію може місцева влада. “Коли у державі відбувається щось резонансне, то найважливішою стає ефективна комунікація з людьми. іалог тут вирішує багато питань. Головне - показати людям, що ніхто нікому не збирається насаджувати нове світосприйняття. Мова йде тільки про державне відзначення певних дат”, - переконаний політолог.

За його словами, основним повідомленням має бути те, що особисті переконання ці нововведення ніяк не будуть пригнічувати. За таких умов розкол стане майже неможливим.агалом, на думку політолога, для багатьох це взагалі стане додатковими святами. “Просто буде святкування "за старим" та "за новим" стилем. Звичайно є і ті, хто перейдуть на нові дати, а будуть і такі, хто принципово залишиться при старих переконаннях. І це - нормально. Люди не мають за наказом "зверху" одразу переналаштуватися. Але з часом таке можливо”, - зазначив Максим Гончаренко.

Політолог переконаний, що зараз буде багато тих, хто надаватиме перевагу вже традиційним датам. Але згодом нові норми ставатимуть більш звичними та загальноприйнятими.

“Головне - не давити. Дати людям час та вільний вибір. Такі зміни триватимуть довго. І коли в умовній родині діти вже будуть асоціювати нові дати зі святковими заходами, атмосферою, вихідними - тоді й почнеться переформатування”, - резюмував експерт.

Раніше “Коментарі. Харків” повідомляли, які локації підготують у Харкові до новорічно-різдвяних свят.