У Харкові згадали про Михайла Добкіна: що сталося

Справу Михайла Добкіна про роздачу землі у Харкові за “кооперативною схемою” закрили

Харківський апеляційний суд наприкінці червня 2024 року остаточно закрив справу відносно колишнього мера Харкова та голови Харківської ОДА Михайла Добкіна щодо “кооперативної схеми” роздачі землі у місті. Про це Харківському антикорупційному центру стало відомо з ухвали суду, інформує портал "Коментарі".

Захисник Добкіна звернувся з клопотанням до Дзержинського райсуду міста Харкова про закриття справи відносно ексмера у зв’язку з завершенням 15-річного строку притягнення до кримінальної відповідальності (події, за якими обвинувачувався Добкін, відбувались наприкінці 2008 року).

Наприкінці березня 2024 року Дзержинський райсуд Харкова задовольнив клопотання адвоката про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення відносно Добкіна.

Прокуратура не погодилась з таким рішенням суду першої інстанції і подала апеляційну скаргу. Суд другої інстанції залишив скаргу прокурора без задоволення, рішення про закриття справи відносно Добкіна вступило в силу.

Добкіна обвинувачували за ч. 4 ст. 190 КК України (пособництво, шляхом усунення перешкод, в шахрайстві в особливо великих розмірах), ч. 2 ст. 364 КК України (пособництво у зловживанні службовою особою своїм службовим становищем).

В обвинувальному акті мова йшла про те, що унаслідок протиправних дій Добкіна у змові з іншими чиновниками Харківської міської ради були усунені перешкоди для  отримання землі СТ “ЖБК “Авантаж”. Цей кооператив наприкінці 2008 року отримав безкоштовно у власність чотири земельні ділянки у Харкові загальною площею 1,4874 га, що могло спричинити територіальній громаді збитки на загальну суму 9,6 млн грн.

В іншому епізоді, за яким обвинувачувався Добкін, мова йшла про іншого харківського забудовника – ПАТ “Трест Житлобуд-1”. Унаслідок протиправних дій Добкіна із власності територіальної громади міста Харкова наприкінці 2008 року також за “кооперативною схемою” незаконно вибули 23 земельні ділянки загальною площею 60,1341 гектара, що спричинило збитки у розмірі 165,1 млн грн.

Детальніше про адреси земельних ділянок, які фігурують в цій справі можна прочитати тут.

В апеляційній скарзі прокурор вважав необґрунтованим посилання суду першої інстанції на те, що протиправні діяння, у вчиненні яких обвинувачувався Добкін, були вчинені у період з жовтня по грудень 2008 року, оскільки це кримінальне правопорушення проти власності, а тому є закінченим з моменту придбання права на земельні ділянки.

Документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності.

Таким чином, на думку прокурора, злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство в особливо великих розмірах) є закінченим з моменту останнього за часом заволодіння правом на земельну ділянку, а саме виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку по вул. Цілиноградській (у районі будинку № 50-А) площею 0,3260 га від 18 серпня 2010 року..

Тому, на думку прокурора, строк давності за вказаним злочином спливе 18 серпня 2025 року, і підстав для звільнення Добкіна від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження не було.

Нагадаємо, що обвинувальний акт до суду в цій справі передали ще у 2018 році.

Детальніше про те, як за часів Добкіна-Кернеса у Харкові працювала “кооперативна схема”, розповіли у ХАЦ.

Створювався обслуговуючий кооператив, у назві якого є словосполучення житлово-будівельний. Йому безкоштовно видавали у власність ділянку землі під будівництво як житлово-будівельному кооперативу, хоча він таким не є.

Нагадаємо, що Житловий кодекс УРСР, який до цього часу діє в Україні, дозволяє житлово-будівельним кооперативам отримувати безкоштовно землю для побудови багатоквартирного житла. Але Кодекс висуває декілька вимог до учасників ЖБК: його члени повинні постійно проживати у місті, де буде будуватися житло, потребувати поліпшення житлових умов і стояти у квартирній черзі. А ще стояти на обліку бажаючих вступити до кооперативу при підприємстві, установі, організації або виконкомі ради. Членів кооперативу має бути щонайменше п’ятеро, але загалом стільки ж, скільки і квартир у запланованому будинку. Вік членів кооперативу – до 30 років.

Як зазначають у ХАЦ, у Харкові ж засвоїли лише одне з цього закону – землю можна роздати безкоштовно і  масово почали це впроваджувати у 2008 році, коли мером міста був Михайло Добкін, а секретарем міськради Геннадій Кернес. Таким чином незаконно роздали мінімум 650 гектарів міської землі на загальну суму в 4-6 млрд грн.

Серед обвинувачених у справі по “кооперативній схемі” залишаються заступник міського голови з питань архітектури та містобудування Тетяна Овіннікова, колишній головний архітектор міста Сергій Чечельницький, ексдиректор департаменту земельних відносин Борис Баронін та інші.